Поліція

Харрі написав «I`ll be back»[22] і відправив. Три слова у відповідь на ряд цифр. Нормально. Буде зрозуміло, що співрозмовник на дроті. До наступного спілкування можуть спливти тижні. Харрі знову начепив навушники і знайшов трек, який Олег переслав йому без усяких коментарів. Група називалася «Десембрістс» і виконувала речі, які швидше могли припасти до смаку Харрі, а не Олегові, адже йому подобалася важча музика. Харрі почув самотню гітару «Фендер», легкий чистий звук, що виникає тільки при використанні підсилювача, а не якого-небудь там фікс-боксу — ну, можливо, напрочуд хорошого боксу, — і схилився над роботою. Студент писав, що після раптового зростання кількості вбивств у сімдесяті роки цей показник стабілізувався на новому, більш високому рівні. Що у Норвегії скоювали близько п’ятдесяти вбивств на рік, тобто близько одного на тиждень.

Харрі помітив, що стало важко дихати. Треба відчинити вікно.

Студент писав, що розкриваність становила дев’яносто п’ять відсотків. Тому він робив висновок, що за останні двадцять років нерозкритими залишилося близько п’ятдесяти вбивств. А за останні тридцять років — сімдесят п’ять.

— П’ятдесят вісім.

Харрі підскочив на стільці. Голос дійшов до його мозку раніше, ніж запах парфумів. Лікар у загальних рисах пояснив так: його нюх, а по-науковому — ольфакторні рецептори — були пошкоджені за роки паління і вживання алкоголю. Але саме ці парфуми він із зрозумілих причин визначив відразу. Вони називалися «Опіумом», були зроблені Івом Сен-Лораном і стояли на поличці у ванній у будинку на Хольменколлвейен. Харрі висмикнув навушники з вух.

— П’ятдесят вісім за останні тридцять років, — сказала вона. Вона нафарбувалася, наділа червону сукню, взула босоніжки. — Але до статистики КРИПОСу не потрапили норвезькі громадяни, убиті за кордоном, в цьому випадку потрібно користуватися даними Центрального статистичного бюро. І тоді ця кількість зросте до сімдесяти двох. Отже, відсоток розкриваності у Норвегії вищий. Начальник поліції часто повторює це з метою самореклами.

Харрі відсунув від неї свій стілець.

— Як ти увійшла?

— Я староста групи, а у нас є ключі, — Сільє Гравсенг усілася на край столу. — Але на жаль, можна сміливо припустити, що у більшості вбивств, здійснених за кордоном, вбивця не був знайомий із жертвою.

Харрі помітив засмаглі коліна і стегна під сукнею, краєчок якої піднявся значно вище, ніж того дозволяли правила й звичаї. Мабуть, вона нещодавно побувала у відпустці в теплих краях.