Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Кім - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Кім

Электронная книга - «Кім». Краткое содержание книги:

Роман Ред’ярда Кіплінґа «Кім» вважається вершиною його творчого доробку. Загадкова і незбагненна Індія, яка постає на сторінках роману вибуховою сумішшю культур, народів та віросповідань, захоплює читача своєю красою і потворністю, а головний герой — хлопчак Кім — проводить читача у найпотаємніші її закамарки. З’явившись на межі 19 та 20 століть, «Кім» започаткував цілий жанр «шпигунського роману». Відтак читач, разом із Кімом, може сам стати учасником потаємної і непримиренної боротьби британських та російських спецслужб за вплив у Азії — частини Великої Гри.
Не даремно «Гра Кіма», яку читач може знайти на форзаці книжки, здавна була частиною вишколу скаутів по всьому світі, у тому числі й українських пластунів.
1 ... 79 80 81 82 83 84 85 86 87 ... 130
Перейти на страницу:

— Так це ж кічрі — овочева карі, — сказав Кім.

— Так, певно що. Ви кажете: «Покажіть мені таркіан». Тоді я відповідаю: «Його приготувала жінка і, можливо, для Вашої касти це недобре». А Ви тоді відказуєте: «Не існує каст, коли люди йдуть… шукати таркіан». Ви робите маленьку паузу між словами «йдуть… шукати». У цьому весь Ваш секрет. Маленька пауза між словами.

Кім повторив гасло.

— Гаразд. Тоді, якщо є час, я покажу Вам мою бірюзу, так Ви дізнаєтеся, хто я такий, і ми будемо обмінюватися міркуваннями і документами, і тому подібними речами. І так само з будь-ким іншим із нас. Ми часом розмовляємо про бірюзу і про таркіан, але завжди з маленькою паузою між словами. Це ду-уже просто. По-перше, якщо потрапили у тісне місце, скажіть: «Я — син талісмана». Можливо, це допоможе Вам, а може, й ні. Потім, якщо хочете вести офіці-ійно справи з незнайомцем, говоріть, як я вам розповідав, про таркіан. Звісно, зараз Ви не маєте офіці-ійних справ. Ви зараз — ах-ха! — позаштатно на випробуванні. Абсолютно унікальний екземпляр. Якби Ви були арійцем від народження, то Вас би одразу прийняли на роботу, але оці півроку відпустки — для того, щоб Вас розангліканити, розумієте? Лама чекає на Вас, бо я напівофіційно повідомив йому, що Ви успішно склали всі свої іспити і скоро одержите урядове призначення. Ог-го! Ви на грошовому утриманні, розумієте, якщо хтось із синів талісмана попросить Вас про допомогу, пам’ятайте, що краще їх усе-таки підтримати. Тепер я мушу попрощатися, мій дорогий друже, і сподіваюся, що Ви — е-е — успішно зійдете на вершину.

Гарі-бабу ступнув один-два кроки у натовп при вході до Лагорського вокзалу і — зник. Кім зробив глибокий вдих і сам себе привітав з усім. За пазухою непримітної одежини він відчував нікельований дотик револьвера, на шиї мав амулет. Чаша для подаянь, вервиця і ритуальний кинджал (містер Ларган нічого не забув) були під рукою, разом із аптечкою, коробочкою з фарбами, компасом і місячною платнею у вишитому візерунками з голок дикобраза старому обшарпаному капшукові за поясом. Навіть царі не могли бути багатшими за нього. Він купив у індуського рознощика солодощів у чашці з листя і їв їх у щирому захваті, аж доки поліцейський не зігнав його зі сходів.

Розділ 11

Попроси когось нараз, Хто не з нас: Меч підкинь — влови тоді, Змій прокинь — приспи тоді, Цеп сплети — порви тоді, Кров пусти — спини тоді… Він пораниться мечем, Він од змій не утече, Цей незграбний неборак Не один наб’є синяк, Не жонглер він, аж ніяк! А природжений факір — То владар стихій усіх, Подарує, вір-не-вір, Кому трепет, кому сміх!
(Пісня Жонглера)[147]

І тільки тоді його накрило.

— Тепер я один — геть один, — думав він, — сам-самісінький, як ніхто по всій Індії! Якщо я сьогодні загину — то хто принесе звістку, і кому? Якщо я залишуся живий, і Бог милостивий, за мою голову призначать добру ціну, бо я ж син талісмана — я, Кім.

Дуже мало хто з білих людей, але багато азіатів можуть привести себе до дивовижного самозаглиблення, повторюючи самі до себе власне ім’я і відпускаючи думки у внутрішню подорож до того, що ми звемо особистою ідентичністю. З віком ця людська здатність, зазвичай, зникає, але поки вона є, то може проявитися будь-якої миті.

вернуться

147

Епіграф до вірша — друга строфа «Пісні жонглера». Переклав Володимир Чернишенко.

1 ... 79 80 81 82 83 84 85 86 87 ... 130
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)