Злий
- Автор: Тирманд Леопольд
- Год: 1959
- Язык: украинский
- Год: «Радянський письменник»
- Переводчик: Марія Пригара
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Злий». Краткое содержание книги:
. . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Марта й Калодонт підійшли до величезного будинку на вулиці Лєшно. Масивний портал з обтесаних каменів був увінчаний угорі важким навісом з темного пісковика. На порталі золотилися літери: «Правосуддя — основа сили й тривалості Жечі Посполитої».
— Я була тут тільки раз у житті, — шанобливо промовила Марта, ідучи по широких сходах, — засвідчити дату народження однієї з моїх кузин.
Калодонт всміхнувся, розуміючи її настрій.
— Так, так, — ствердив він, — від суду та від лікарні треба далі…
Вони увійшли у просторий мармуровий вестибюль і розгубились: кілька сходів вели у різних напрямах. Щохвилини питаючи в когось дорогу, вони добрались нарешті до чорних дверей зали № 12. В списку справ, серед інших, вони прочитали: «Справа проти Вєслава Мехцінського — за цивільним обвинуваченням». Час, на який було призначено розгляд справи, збігався з часом, зазначеним у повістці Марти.
— Мехцінський? — нервово замислилася вона. — Хто ж це може бути?
— Зараз з'ясуємо, — заспокоїв її Калодонт.
Марта сперлася об підвіконня високого вікна, крізь яке видко було блакить сонячного неба над подвір'ям, обгородженим величезними прямокутниками мурів. У коридорах багато було таких вікон і дверей з чорного дерева, які вели в судові зали. Перед дверима юрмились, розмовляли, пристрасно сперечалися розгарячковані люди. Час від часу по коридору проходив суддя або прокурор, у чорній тозі з фіолетовою обшивкою; часто з тоги виглядала гарно зачесана жіноча голова.
Через неуважність Марта штовхнула якогось чоловіка, що походжав по коридору повільними кроками. Той несподівано обернувся.
— Прошу, прошу, яка мила зустріч!
Марта глянула в енергійне чоловіче обличчя з ясними очима та іронічною гримаскою в куточках уст і всміхнулася своїм променистим усміхом.
— Чогось ми, — обізвалася вона, — зустрічаємося з паном редактором тільки в комісаріатах або судах…
— Це ваша провина. Виключно ваша провина, — з докором відповів Едвін Колянко і чемно привітався з Калодонтом, який, здавалося, був зовсім не в захваті від цієї зустрічі.
— В чому вас, пані, обвинувачують? — продовжував Колянко з трохи злостивим гумором. — В порушенні громадського спокою чоловіків? В тому, що ви проганяєте їм сон з повік?
— А ви самі, пане? — усміхаючись, спитала Марта. — Що ви тут робите? Може, в тій самій справі?
— В якій? — зацікавився Колянко.
— Ми й самі гаразд не знаємо. — Калодонт витяг повістку Марти з кишені. — Панну Марту викликають на одинадцяту годину як свідка. З тієї таблички, — показав Калодонт на перелік справ, — виникає, що це судова справа проти якогось Мехцінського. Ми не знаємо його, тобто… панна Марта не знає.
Колянко узяв повістку й підійшов до дошки з переліком справ.
— Так, — заявив він, — збігається. Все в порядку. Мехцінський — це той хуліган, який напав на вас, пані, на Вепській.
— Ага, — з полегшенням зітхнув Калодонт. Марта незадоволено скривилась.
— Я думала, ця справа давно вже ліквідована, — обізвалась вона.
— Очевидно, міліція визнала за потрібне передати її прокуратурі.
— То чому ж не викликали мене за свідка? — обурився Калодонт. — Адже панна Марта була тоді потерпілою.
— Не знаю, — байдуже відповів Колянко. — Факти саме такі, а не інші. Я залишуся з вами, якщо дозволите. Охоче прослухаю цю справу.
У блакитних очах Калодонта замигтіли хитрі вогники.
— Як це? — гукнув він, — тільки панна Марта повинна свідчити? А де ж інші свідки, які бачили подію того вечора? Де отой лікар швидкої допомоги?
— В лікарні, — відповів Колянко, — лежить у лікарні. З ним трапився нещасний випадок.
Марта пополотніла.
«Он як!..» ревниво подумав Колянко.
— Що це значить: лежить у лікарні? — перепитала Марта, силкуючись вдати спокій.
— Може, цигарку? — спитав Колянко, частуючи Марту. — Доктор Гальський лежить у лікарні вже протягом трьох тижнів. На нього напали й тяжко побили, коли він повертався пізно вночі з «Камеральної». Пошкоджена основа черепа, струс мозку.