Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”
- ISBN: 978-966-8533-71-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
3. Для попередження випадків необгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності у коментованій статті встановлена додаткова гарантія, а саме: особа може бути зобов’язана відшкодувати майнову шкоду, заподіяну злочином, лише за вироком або рішенням суду.
4. Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 14 Конституції України всі суб’єкти права власності рівні перед законом, відповідальність за цією статтею повинна наступати незалежно від того, кому саме спричинено злочином майнову шкоду - організаціям, підприємствам, установам, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності чи громадянам.
5. Особою, що несе відповідальність за цією статтею, може бути як особа, що безпосередньо спричинила майнову шкоду, так і інші особи, зобов’язані відшкодувати збиток. Відповідно до ст. 28 Кримінально-процесуального кодексу особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити цивільний позов як до обвинуваченого, так і до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого. Крім того, майновий збиток заподіяний злочином, може бути вчинений внаслідок протиправних дій водія автомашини або іншого джерела підвищеної небезпеки, власником якого є інша особа.
6. Відшкодування завданої злочином шкоди за вироком (рішенням) суду здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, а також інших нормативно-правових актів. Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби. До того ж заходами примусового виконання рішень судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Боржник (особа, на яку звернене стягнення) зобов’язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, зокрема, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з’явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
7. З об’єктивної сторони правопорушення, передбачене коментованою статтею, може виражатися у формі як дії, так і бездіяльності. Цей склад правопорушення утворює відмова боржника від явки або неявки без поважних причин до судового виконавця для повідомлення його про добровільне відшкодування майнового збитку, заподіяного злочином. У ряді випадків боржник перешкоджає проведенню огляду приміщень і сховищ, опису й арешту майна, що підлягає стягненню у відшкодування заподіяного збитку. Досить часто об’єктивна сторона складу злочину виявляється в укритті майна, що підлягає опису. Коли майна в боржника немає або його виявляється недостатньо для покриття збитку, стягнення звертається на встановлену законом частину заробітної плати. Якщо боржник з метою ухилення від відшкодування заподіяної ним майнової шкоди залишає місце роботи та відмовляється від працевлаштування, це також утворює ознаки об’єктивної сторони складу розглянутого правопорушення.