Вона

— Я кохаю тебе і приховувати цього не буду. Але зараз сказати ТАК не можу. Тому зараз я кажу НІ. Запитаєш мене те саме після свого дня народження і я скажу ТАК. Якщо тоді вважатимеш, що це потрібно, — Марі з сумом чекала на реакцію Тараса.

Тарас піднявся з коліна і в цю мить здавався як ніколи рішучим і могутнім. Він наблизився до Марі. Обійняв її обличчя своїми сильними руками і прихилився до неї. — Я буду питати тебе стільки, скільки знадобиться для того, щоб ти сказала ТАК. Ти тільки будь поруч.

— Я буду, — Марі прихилилась до Тараса і поцілувала його. — Ябуду!

Весілля здається відбулось найкращим чином. Марі розуміла, що не може ображатись на Тараса, а Анна з Андрієм здається аж світились від щастя))). Цілісінький день вони провели разом. І це був неймовірний день. Анна у весільній сукні виглядала чарівно, а поруч з нею Андрій був таким мужнім і відразу було зрозуміло, що вони зробили правильний крок. Вони все милувались обручками і дякували Марі з Тарасом.

— Як ви думаєте, як все це приймуть ваші батьки?

— Ну, у них вже в принципі немає можливості щось змінити), — Анна притислась до Андрія. — Я вважаю, що навіть, якщо вони трохи і пошумлять, з часом все владнається.

— Ми справимось. Думаю, батьки нормально сприймуть наше одруження, принаймні я на це дуже сподіваюсь, — Андрій поглянув на Анну…

Усі зареготали.

— Добре, що ми в одному місті. Але тепер я завжди хочу бути з Анною, — Андрій обійняв її і поцілував в щоку. Тепер настає доросле життя, я знайду роботу, разом ми будемо шукати житло. Дасть Бог не розлучимось, поки будуватимемо сімейне життя?