Екзорцист
- Автор: Блэтти Уильям Питер
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-5323-0
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Мистика
Электронная книга - «Екзорцист». Краткое содержание книги:
«Допомошіть стагому слушителю вівтагя, очче!»
Єзуїт поторкав чоло, а тоді подивився на липкий піт, що вкрив його пальці. Тут він помітив, що залишив відчиненими двері. Пішов їх зачинити, а тоді попрямував до полиці, на якій стояв примірник «Римського ритуалу» в червоній палітурці, збірка таїнств і молитов. Затиснувши між губами сигарету, він примружився від диму, проглядаючи «Основні правила» для екзорцистів у пошуках ознак демонічної одержимості. Спочатку ковзнув поглядом по рядках, а тоді почав читати уважніше.
…Екзорцист не повинен квапитися брати на віру те, що якась особа одержима злим духом, а виявляти натомість ознаки, за допомогою яких можна відрізнити одержиму особу від такої, що страждає від якоїсь хвороби, особливо психічного походження. Існують такі ознаки одержимості: здатність досить вільно говорити невідомою мовою або розуміти її, коли нею говорять інші; здатність розкривати майбутні або потайні події; прояви сили, невластивої особі певного віку за звичайних умов, а також інші ознаки, які сукупно дають підстави для вагомих доказів.
Якийсь час Каррас розмірковував, а тоді притулився спиною до книжкової полиці й дочитав решту настанов. Коли закінчив, піймав себе на тому, що не відводить очей від настанови номер 8:
Дехто свідчить про скоєні злочини.
Легенький стук у двері.
— Деміен?
Каррас підняв голову й відповів:
— Заходь.
То був Даєр.
— Слухай, тебе розшукувала Кріс Макніл, — повідомив він, заходячи в кімнату. — Вона тебе знайшла?
— Коли? Зараз, увечері?
— Ні, ще вдень, по обіді.
— О так, Джо. Дякую. Так, я з нею розмовляв.
— Добре. Я просто хотів переконатися, що ти про це знав.
Подібний на ельфа священик тинявся кімнатою, немовби щось шукав.
— Що тобі треба, Джо? — спитав Каррас.
— У тебе нема льодяників? Я вже де тільки не шукав, але ні в кого їх немає, а мені страшенно хочеться бодай одного льодяничка або парочку, — замислено зронив Даєр, не припиняючи пошуків. — Якось я цілий рік вислуховував дитячі сповіді і, як наслідок, присів на льодяники. Малі паршивці дихають на тебе сумішшю льодяників і травки, тому не дивно, що я потрапив у наркотичну залежність. — Даєр підняв кришку коробки для тютюну, що була наполовину заповнена фісташками. — Що це таке? — здивувався він. — Відмерлі мексиканські стрибучі боби?
Каррас переглядав книжкові полички, шукаючи потрібний том.
— Слухай, Джо, я зараз трохи зайнятий і…
— Чуєш, а та Кріс справді приємна, га? — урвав його Даєр, падаючи на ліжко Карраса, і розтягнувся там на повен зріст, зручно заклавши за голову руки. — Елегантна дама. То ти її зустрів? Тобто бачив її особисто?
— Ми розмовляли, — відповів Каррас, витягаючи книжку в зеленій палітурці під назвою «Сатана», збірку статей і наукових праць французьких теологів-католиків. Рушив із нею до письмового столу. — Ну, а тепер…
— Проста. Безпретензійна. Щира, — просторікував, дивлячись на високу стелю й забувши все на світі, Даєр. — Вона допоможе нам здійснити мій план, коли ми з тобою зречемося священства.
Каррас різко глянув на Даєра.
— Хто це зрікається священства?
— Та ж голубі. Цілими юрбами. Бо чорний колір вийшов із моди.
Каррас здивовано й несхвально похитав головою, ставлячи книжки на стіл.
— Слухай, Джо, — дорікнув йому Каррас, — розкажеш це в якомусь казино у Вегасі. Годі вже, вшивайся! Я мушу приготуватися до завтрашньої лекції.
— Спочатку ми підемо до Кріс Макніл, — не вгавав юний священик, — з моєю задумкою сценарію на основі життя святого Іґнатія Лойоли з попередньою назвою «Марш бравих єзуїтів».
Гасячи в попільничці сигарету, Каррас подивився з-під лоба на Даєра.