Непрохані гості
- Автор: Головачёв Василий
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Год: “Веселка”
- Переводчик: Борис Петрович Рогоза
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Непрохані гості». Краткое содержание книги:
У нинішньому квадраті віому було видно, як сідають і злітають модулі з крейсерів третього флоту, що евакуюють населення Углича. Демон, як і раніше, дрейфував на кілометровій висоті, знижуючись над центром міста до схованого під землею енерговузла. Його самого не було видно, але бачили модулів, що оточили Демона зусібіч і створили об’ємну фігуру — щось схоже на атомну решітку якогось мінералу, “Спрут” — імовірно породження Демона, наблизився до нього на кількасот метрів і перетворився на напівпрозорий уламок корала.
— Якщо він опуститься до п’ятисот метрів — буде пізно щось уживати, — прогув голосно Шахов над вухом. — Од вибуху енерговузла місцевість стане вулканом.
Я озирнувся.
— Що ти пропонуєш?
— Викинути Демона за межі атмосфери.
— Як? Силові поля аж до гравітаційного діапазону на нього не діють, уже пробували,
— Тоді треба завдати по ньому ТФ-удару знизу.
— А якщо там усередині живі істоти?
— А якщо Демон “пройдеться” по Угличу?..
Якусь мить ми дивилися один одному в очі. У Шахова вони голубі й прозорі, ото вже справді — озера серед “гірського хаосу” зморщок та складок, і читалася в них холодна, майже вроджена рішучість. “Хороброю людина стає тоді, коли боязливою залишатися значно небезпечніше”, згадалося чиєсь висловлювання. З двох них Шахов вибрав менше: ми не мали права ризикувати життям людей; навряд чи рятувальники третього флоту встигнуть евакуювати всіх жителів міста за оті півгодини до підходу Демона. Пропускати його нижче як за півкілометра до землі не можна.
— Флоту-три… — повільно почав я (Шахов злегка поплескав мене по плечі, мовби заспокоюючи, що квалітет відповідальності дотримано: за всі дії УАРС відповідали ми обидва). — Підняти машини до висоти п’ятсот… переконатися, що немає будь-яких апаратів, і зробити залп потужними ходовими ТФ-генераторами в горизонталь.
— Повторіть, — помовчавши, попросив командуючий флотом.
Я повторив, але вже швидко, впевнено, і додав:
— Будьте готові завдати удар безпосередньо по Демону. Після залпу — повний захисті При найменшій загрозі життю екіпажам негайно стартувати в ТФ-режимі в будь-якому безпечному напрямі.
Я подзвонив Інджичу:
— Передайте по всій Системі, що в зв’язку з проведенням службою УАРС операції “Демони, необхідно, по-перше, дотримуватися режиму радіомовчання, по-друге, відмінити польоти всіх транспортних засобів, роботу орбітальних ліфтів і таймфагу Системи.
Підійшов Первицький і сунув мені в руку білий квадратик пластпаперу. Я нерозуміюче повертів квадратик і побачив напис: “Вас хоче бачити один чоловік, але вимагає гарантій недоторканності”.
— Що за нісенітниця? Хто цей чоловік, — поспитав я Первицького, передаючи квадратик Шахову.
— Зо Лі.
— Даю будь-які гарантії, - не роздумуючи, мовив я, — де він?
— Тут, — почувся позаду тихий голос. Я рвучко обернувся і побачив того, з ким зустрічався Гнат хвилин сорок тому в Угличі. Як він опинився в Управлінні?
— Що ви хочете повідомити? — різко сказав я, відключаючи “мен-вумен” од загального каналу зв’язку.
— Прошу захисту, — майже пошепки мовив Зо Лі. Він був блідий і зляканий, лице зрідка пересмикував нервовий тік. Одначе! І ця людина водила за ніс професіоналів комунікаційної служби?!
— Тут ви у безпеці, - пом’якшив я тон і подав знак усерозуміючому Первицькому. — Від кого ви просите захисту?
— Я все розповім, тільки допоможіть, я дуже стомився… Стомився ховатися від усіх…
— Розповідайте зараз, поки ми ще спроможні контролювати події.
— Це помилка. — Зо Лі провинно-нервово підвів очі на мене. — Я маю на увазі, що ви… ми, люди, безсильні впливати на Демона, і надто на тих, хто за ним стоїть. Вони всюдисущі й володіють колосальною силою…
Я нетерпляче повів рукою.
— Наяву очевидне протиріччя: якби ті, хто прилетів по Демона, були такі могутні, їм би ні до чого було “грати” під вас, створювати двійника. Дрібно це.
Зо Лі вперто похитав головою.
— Ви мислите земною логікою… у прибульців логіка своя. Вони… деякі з них, “інспектор”, наприклад (за термінологією стажиста), не хочуть спричинити зла, зайвий раз привертати увагу, втручатися в наше життя. Але б й інші…
— Гаразд, заспокойтеся і розкажіть усе, що знаєте, нашим спеціалістам. — Я кивнув Первицькому. — Анатолію, відведи його до Басилашвілі й Сурова, нехай поговорять і висловлять свої рекомендації.