Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення
- Автор: Схіппер Мінеке
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-18-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Голі чи покриті: Світова історія одягання та оголення». Краткое содержание книги:
Для широкого кола читачів.
Споглядання свого нагого ближнього у громаді, де не існує поняття таємничих частин тіла, кардинально різниться від спонтанного зирку на оголені геніталії в суспільстві, де одягатися – норма. Жіночі груди також не викликали жодного сум’яття, природно звисаючи непокритими. Ще й досі існують культури, в яких така голизна – звичне явище. Схоже на те, що чоловіча одержимість жіночими грудьми виникла лише тоді, коли жінки почали їх ховати. Дослідження засвідчили, що набридливі рекламні зображення грудей, підправлених у фотошопі, приваблюють чоловіче коло читачів. І навпаки, мають зворотний ефект на жіноцтво, з юних літ підточують упевненість у тому, що їхні форми та пропорції бездоганні, що заважає згодом досягти успіху в житті15.
Щоденна кількість зображень жіночих грудей у рекламі стала прийнятною в деяких частинах світу, але подібна доза підрихтованого у фотошопі образу прутня все ще немислима в громадських засобах масової інформації. Здається, чоловіки так само переймаються своїм неідеальним членом, адже трендом порнофільмів і рекламних роликів віагри є збільшений чоловічий орган. Цей бентежний потік фалічних сигналів порушує душевну рівновагу мужчин не менше, ніж травматичний посил про ідеал грудей для жіночої психіки. У мою папку зі спамом певний час приходила реклама такого штибу, причому завжди тільки англійською. Отож кілька перлів я приберегла:
Твій чоловічий інструмент потребує вдосконалення.
Видовж своє чоловіче достоїнство!
Збільш свою любовну пушку!
Відчуй себе королем з гігантським стрижнем.
Скажи «НІ» лузерові-недомірку.
Вимагай свого 7-дюймового пеніса тут.
Мегавелетенські виміри для тебе.
Ніхто насправді не досліджував, який ефект мають такі повідомлення, та змагання пенісів видається невикорінним феноменом.
У середній школі такі змагання особливо жорстокі. Хлопці часто дають прізвиська, буквально пов’язані з виглядом їхніх статевих органів, наприклад, змія, жаба, рожевий повзучий стеблик… Хлопчак із великим членом пишається найбільше. Він хизується пенісом, розмахує ним перед друзями в спільній душовій кімнаті16.
Ті, хто вважає себе гіршим (часто безпідставно), не беруть цього факту близько до серця. Коли нікого немає поряд, розтягують свій бідолашний «безнадійний» член, вішають на нього щось важке, аби збільшити довжину, чи ковтають віагру, стоячи на порозі підліткового віку.
«Середньої довжини пеніс – це вже добре», – втішає читачів якийсь газетний заголовок. Нарешті, за результатами дослідження, маємо втішні новини: науковці твердять, що понад сто жінок (середній вік 26 років) передивлялися комп’ютерну анімацію чоловіків у весь зріст, розглядаючи їхні форми і розміри. Які ж висновки? Пеніс довжиною понад 7,6 см безсумнівно додає чоловікові привабливості. Дослідницьке питання стосувалося того, чому статевий орган у чоловіка такий великий на відміну від мавп, з якими ми у далекому минулому буцімто мали спільних предків. У горил і орангутангів, до прикладу, член менший приблизно в три-чотири рази. У дослідженні фігурує основний аргумент на користь анатомії: пеніс з’явився на видноті тоді, коли людина замість чотирьох кінцівок почала послуговуватися двома17. Відтоді чоловіки і жінки почали більше звертати увагу на чоловічий член, асоціюючи його довжину з маскулінністю і статусом, стимулюючи таким чином змагання.
Приклади декорування геніталій у народів, які продовжували ходити голими, об’єктами дослідження не стали. Прикрашання тіла, можливо, було зумовлене й не спонтанною ерекцією на публіці, а якраз боязню не відповідати певному ідеалові. З метою запобігти приниження з боку інших у колективі застосовували адекватні правила. «Усе було б добре, якби пеніс не втрутився!» – казали колись французи. (Я навіть уявляю, що при цьому вони схвильовано зітхали.) Ніщо людське нашим предкам не було чуже!