Забуте вбивство

— Ми хочемо повести вас до театру на виставу або дві, — сказав Реймонд Ґвенді, яка пила джин, хоч після своєї подорожі радше випила б філіжанку чаю.

Ґвенда зраділа, почувши цю пропозицію.

— Сьогодні ввечері ми підемо дивитися балет у Седлерс-Велзі, а завтра — після святкової вечірки на честь іменин моєї незрівнянної тітоньки Джейн — відвідаємо спектакль «Герцогиня д'Амальфі» з Гілґедом у головній ролі, а в п'ятницю ви просто повинні побачити виставу «Хода безногих». Цю драму перекладено з російської, і нічого більш значущого за останні двадцять років не з'являлося на театральній сцені. Її ставлять у театрі Вітмора.

Ґвенда подякувала за ці плани з організації її дозвілля. Зрештою, коли приїде Джайлз, вони з ним неодмінно відвідуватимуть музичні вистави й усе таке. Вона відчула легку підозру стосовно «Ходи безногих», але не виключила можливості, що вистава їй сподобається — хоч «значущі» п'єси саме тим і відзначалися, що, як правило, ніколи нікому не подобалися.

— Ви будете у захваті від моєї тітки Джейн, — сказав Реймонд. — Вона — типовий уламок історії, вікторіанський до самих кісток. Усі ніжки її туалетних столиків обмотані чинцом. Вона живе в селі, де ніколи нічого не відбувається, як ото в застояному ставку.

— Але одного разу там щось таки відбулося, — сухо кинула його дружина.

— Звичайна собі драма пристрасті, досить груба, без найменшої витонченості.

— А проте вона тоді дуже тебе зацікавила, — нагадала йому Джоун із лукавою усмішкою.

— Я іноді ладен зіграти в крикет навіть у найглухішому селі, — з гідністю сказав Реймонд.

— А проте тітка Джейн відзначилася при розслідуванні того вбивства.

— О, звичайно, вона — жінка не дурна. І дуже любить розв'язувати складні задачі.

— Задачі? — перепитала Ґвенда, подумавши про арифметику.

Реймонд махнув рукою.

— Задачі, що їх ставить перед нами життя. Наприклад, чому дружина крамаря прийшла з парасолькою на церковні збори в погожий сонячний день. Або чому в такому-то місці знайдено баночку солоних креветок. Або куди подівся стихар вікарія. Жодну з таких загадок моя тітка Джейн не залишає поза увагою. Тож, якщо ви маєте якусь нерозв'язану задачу у своєму житті, розкажіть про неї, Ґвендо, їй. Вона знайде на неї відповідь.

Він засміявся, і Ґвенда засміялася теж, хоч сміятися їй зовсім не хотілося. Її познайомили з тіткою Джейн або, по-іншому, міс Марпл, наступного дня. Це була приємна літня дама, висока й тендітна, з рожевими щоками, синіми очима й лагідними, хоча й дещо метушливими манерами. У її синіх очах нерідко миготіли лукаві іскорки.