Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)
- Автор: Маслій Михайло М.
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7636-6
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)». Краткое содержание книги:
Рідна пісня стала невід’ємною частиною життя Українських січових стрільців, загони яких до останку змагалися з російськими поневолювачами у 1914–1918 роках. Духовні спадкоємці кращих традицій українського війська спочатку залюбки співали народні творіння, а невдовзі в стрілецькому середовищі народилися десятки своїх пісень, які виховували в народі патріотизм, почуття національної гордості, високу духовність.
Потім на кожну пісню було накладено майже 70-літнє радянське табу. Уперше в історії України зібрано майже всі пісні в одній книзі (оригінали взято з видань 1920-х років), уперше віддано належне авторам (їх аж 24): у більшості творів, які досі вважалися народними, тепер заслужено названо своїх творців віршів та мелодій.
Ні в Другу світову війну, ні у теперішній війні з Росією українці не мали стільки незабутніх та нев’янучих пісень, скільки їх було написано талановитими митцями січового стрілецтва, більшість з яких вважаються народними.
Дав би Господь зберегти і примножити цей дорогоцінний пласт, який завжди був і залишиться золотими сторінками сивої давнини.
Потім на кожну пісню було накладено майже 70-літнє радянське табу. Уперше в історії України зібрано майже всі пісні в одній книзі (оригінали взято з видань 1920-х років), уперше віддано належне авторам (їх аж 24): у більшості творів, які досі вважалися народними, тепер заслужено названо своїх творців віршів та мелодій.
Ні в Другу світову війну, ні у теперішній війні з Росією українці не мали стільки незабутніх та нев’янучих пісень, скільки їх було написано талановитими митцями січового стрілецтва, більшість з яких вважаються народними.
Дав би Господь зберегти і примножити цей дорогоцінний пласт, який завжди був і залишиться золотими сторінками сивої давнини.
Перейти на страницу:
Публікує низку своїх музичних творів в збірниках «Стрілецька антологія» (1915 р.), «Стрілецькі бойові пісні» (1916 р.), «Співанки УСС».
Чимало пісень написано М.Гайворонським на вірші видатного стрілецького поета і прозаїка Р.Купчинського: «Їхав стрілець на війноньку», «За рідний край», «Ой видно село, широке село».
З багатьох причин композитор змушений був у 1923 р. емігрувати до США. Помер М.Гайворонський 11 вересня 1949 р. у Нью-Йорку, де й похований.
Їхав стрілець на війноньку
Вірш і музика Михайла Гайворонського
Їхав стрілець на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
«Прощай, миленька, чорнобривенька,
Я йду в чужу сторононьку.
Прощай, миленька, чорнобривенька,
Я йду в чужу сторононьку.
Подай, дівчино, хустину,
Бо як у бою загину:
Накриють очі темної ночі,
Легше в могилі спочину.
Накриють очі темної ночі,
Легше в могилі спочину».
Лихії люди насилу
Взяли нещасную милу,
Там серед поля гнеться тополя
Та й на стрілецьку могилу.
Там серед поля гнеться тополя
Та й на стрілецьку могилу.
Йде січове військо
Вірш і музика Михайла Гайворонського
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків —
Не буде в нас лиха.
Як поборем вороженьків —
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків —
Добудемо славу.
Як поборем вороженьків —
Добудемо славу.
Йде січове військо
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків —
Слава не загине.
Як поборем вороженьків —
Слава не загине.
Накрила нічка
Вірш і музика Михайла Гайворонського
Накрила нічка, тай тихесенька,
Земленьку кругом, —
Лиш вітер мряки жене злегенька
Над сонним лугом.
І до любови накликає
Чарівниченько соловій,
А місяць срібний розтягає
Чарівну пряжу мрій.
Там при окопах на долині
Стоїть поручник молодий.
Йому щохвилі вилітає
Зітханнячко з грудей:
«Спи, дівчино, спи, кохана,
Злоті мрії-сни.
І про мене, голубонько,
Не забудь спімни».
А там у Львові музики грають,
Танець жваво йде.
Дівочі очі, як зорі сяють,
Любка всім вперед веде.
І усміхається чарівно,
І клонить голову на грудь.
А сотник просить, сотник молить:
«Кохана! Не забудь!»
Сіріє ранок, світла гаснуть,
Тяжіє сонна голова.
А сотник шепче ще до ушка
Прощальнії слова.
«Спи, дівчино, спи, кохана,
Злоті мрії-сни.
І про мене, голубонько,
Не забудь спімни».
Ударив гранат, як грім гримучий,
Землю розгорнув.
Збудив окопи і ліс дрімучий,
І ставок, що вже заснув.
Там при окопах на долині
Лежить поручник молодий.
Йому потічком випливає
Червона кров з грудей.
І знову стихло все довкола,
Ставок заснув, здрімнувся ліс.
А тільки вітер по соснині
Зітхання тихо ніс.
«Спи, дівчино, спи, кохана,
Злоті мрії-сни.
І про мене, голубонько,
Не забудь спімни».
Ой впав стрілець
Вірш і музика Михайла Гайворонського
Ой впав стрілець у край зруба,
Коло зламаного дуба
І не встане вже, і не встане вже.
Йшов до бою опівночі,
Смерть закрила йому очі…
Від трьох куль на все, від трьох куль на все.
Перейти на страницу: