Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)
- Автор: Маслій Михайло М.
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7636-6
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)». Краткое содержание книги:
Потім на кожну пісню було накладено майже 70-літнє радянське табу. Уперше в історії України зібрано майже всі пісні в одній книзі (оригінали взято з видань 1920-х років), уперше віддано належне авторам (їх аж 24): у більшості творів, які досі вважалися народними, тепер заслужено названо своїх творців віршів та мелодій.
Ні в Другу світову війну, ні у теперішній війні з Росією українці не мали стільки незабутніх та нев’янучих пісень, скільки їх було написано талановитими митцями січового стрілецтва, більшість з яких вважаються народними.
Дав би Господь зберегти і примножити цей дорогоцінний пласт, який завжди був і залишиться золотими сторінками сивої давнини.
Від 1920-их займався науковою, літературною і культурологічною діяльністю: член комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові з історії мистецтва, один із організаторів Асоціації незалежних українських митців.
Після вересня 1939 р. – працівник Львівського міського архіву. Під час німецької окупації Львова заснував Літературно-мистецький клуб, працював над тритомною історією української культури.
Як дослідник історії українського мистецтва та історії України, Львова та регіону був автором 84 книг і брошур, понад 1500 статей. З-під його пера вийшла серія брошур і статей про українських митців: О. Архипенко (1922), Т.Шевченко (1924), Л.Долинський (1924), П.Холодний-старший (1926), М.Гаврилко, Л.Ґец (1934), Т.Копистинський, О.Кульчицька, Ю.Нарбут, О.Новаківський, І.Труш і П.Ковжун (1939), про міста і села: Львів (путівник, 1925), Лаврів (1926–1927), Белз, Буськ, Звенигород (1927), Перемишль, Теребовля (1928), Сокаль (1929), Жовква і середньовічний Галич (1937).
Видавець та редактор 14 тижневиків і щоденних газет, зокрема: «Світ» (1917–1918), «Шляхи», «Життя і мистецтво» (1920), «Маски» (1920), «Українське мистецтво» (1926), «Неділя» (1928–1931), «Час» (1931) та ін.
Редагував також «Українську Бібліотеку», яку видавав Іван Тиктор.
Художню творчість почав як поет збіркою позначених мінорними настроями віршів «Фрагменти» (1909) та «Бувають Хвилі» (1910). Автор поеми на біблійні теми «Мойсей Безумний» (1914). У віршах «Апострофа», «Михайлові Яцкову» та ін., поетичному циклі «Весняні води», драматичній сцені «Стріча» зі збірки «Поезії» переважають мотиви непокори тяжкій долі, прагнення до суспільної та душевної гармонії.
Ой нагнувся дуб високий
Клим Гутковський
Громадський діяч, активіст спортово-патріотичних товариств «Січ» та «Сокіл-Батько», командант Гуцульської сотні УСС, редактор часопису «Праця» Клим Ґутковський, або Гутковський, народився 18 серпня 1881 р. у Тернополі, де й закінчив реальну школу. У 1908 р. разом з доктором Мечиславом Орловичем вдруге відкрив Кришталеву печеру у Кривчому (Тернопільщина). Гутковський вперше зробив її фотографії та склав топографічний план привхідної ділянки. Завдяки цьому науковці зацікавилися печерою і організували ряд наукових досліджень. Також Гутковський, досліджуючи підземні проходи Кривчого, давав їм імена великих українців. Наприклад: Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Іван Богун, Тарас Шевченко та інші.
Будучи студентом Львівської політехніки, у 1909 році, Клим Гутковський був запрошений для редакторської роботи в тодішніх газетах. У 1910 та 1911 роках працював редактором часопису «Праця», який видавав комітет Народної друкарні в Куритибі (Бразилія).
У 1911 р. повернувся до Галичини. Коли в 1913 р. по всій Галичині утворювалися стрілецькі товариства, Клим Гутковський виступає одним з керівників першої організації стрільців у Бориславі. У серпні 1914 р. як старшина австрійської армії переведений до Легіону УСС. Призначений командантом Гуцульської сотні (ранг – сотник). Брав участь у боях під Вишковом. Першу Гуцульську сотню УСС організував Клим Ґутковський у жовтні-грудні 1914 р. у Страбичеві та Хусті. Бойові дії сотня почала в лютому 1915 р. Гуцули уславилися в боях у районі Торунсько-Вишківського перевалу між містами Міжгір’я і Долина. Проіснувала перша Гуцульська сотня лише до весни 1915 року.
Помер 29 травня 1915 р. у лікарні Будапешта.
Гей ви, стрільці січовії