ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Що є причиною людської поведінки? Що визначає наші думки й дії? Чому деякі люди можуть вести моральне, добропорядне життя, а деякі так легко піддаються моральному падінню і стають злочинцями? На чому ґрунтуються наші уявлення про людську природу — на припущенні про те, що внутрішні детермінанти ведуть нас угору, до вершин добра, або вниз, у безодню зла? Чи достатньо уваги ми приділяємо зовнішнім чинникам, які визначають наші думки, почуття і дії? Якою мірою людина є продуктом ситуації, моменту, стадного інстинкту? І чи є щось таке, здійснене кимось зі смертних, що ми з вами напевне ніколи й за жодних обставин не змогли би вчинити?

Більшість із нас ховається за егоцентричними упередженнями, що створюють ілюзію нашої особливості. Ці захисні психологічні механізми дають нам віру в те, що ми є кращими за пересічних людей під кожним оглядом. Занадто часто ми дивимося на зірки крізь товсту оболонку власної невразливості, тимчасом як потрібно зважати й на слизьку дорогу в нас під ногами. Такі егоцентричні переконання здебільшого можна знайти в культурах, які роблять акцент на особистій незалежності (як-от у країнах Європи і в США), і рідше вони трапляються в культурах, які зорієнтовані на колектив (наприклад, у країнах Азії, Африки, на Близькому Сході)[11].

У ході нашої мандрівки крізь добро і зло я попрошу вас подумати над такими запитаннями: Наскільки добре ви справді знаєте себе, свої сильні та слабкі сторони? На чому ґрунтуються ваші знання про себе — на аналізі своєї поведінки у звичайних ситуаціях чи в тих випадках, коли ви стикалися із чимось невідомим, де звичні стратегії були безсилими? І чи добре ви знаєте тих, з ким найчастіше спілкуєтеся, — членів сім’ї, друзів, колег і коханих? Одна з ідей цієї книги полягає в тому, що більшість із нас знають себе лише з обмеженого досвіду, отриманого зі звичних ситуацій, що охоплюють знайомі правила, закони, норми та обмежувальні чинники. Ми ходимо до школи, на роботу, на вечірки, ми сплачуємо рахунки і податки зо дня в день, із року в рік. Але що відбувається, коли ми потрапляємо в цілком нову, незнайому ситуацію, де наші звички не знадобляться? Наприклад, ви розпочинаєте нову роботу, йдете на перше побачення зі співбесідником із сайту знайомств, вступаєте в якусь організацію, опиняєтеся під арештом, записуєтеся в армію, вступаєте в секту або добровільно берете участь в експерименті. Коли правила гри змінюються, старі звички не приводять до очікуваного результату.