Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Психология » ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:

Легендарний американський психолог Філіп Зімбардо через майже 40 років повертається до знаменитого Стенфордського в'язничного експерименту, який відбувався під його керівництвом влітку 1971 року. У книжці докладно викладено перебіг експерименту, долучено розлогі уривки із щоденника психолога й учасників, матеріали інтерв’ю, аудіо- та відеозаписів. Професор Зімбардо проводить паралелі з іншими подібними експериментами, а також моторошними прикладами «ефекту Люцифера» у реальному житті: насильством у державних інституціях, геноцидами, етнічними чистками, порушеннями прав людини. Він також робить огляд впливу Стенфордського експерименту на суспільні науки, зміни у законодавстві, мистецтво, а найголовніше — на розуміння природи людської жорсткості загалом, банальності зла, але водночас і банальності героїзму.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 287
Перейти на страницу:

Що є причиною людської поведінки? Що визначає наші думки й дії? Чому деякі люди можуть вести моральне, добропорядне життя, а деякі так легко піддаються моральному падінню і стають злочинцями? На чому ґрунтуються наші уявлення про людську природу — на припущенні про те, що внутрішні детермінанти ведуть нас угору, до вершин добра, або вниз, у безодню зла? Чи достатньо уваги ми приділяємо зовнішнім чинникам, які визначають наші думки, почуття і дії? Якою мірою людина є продуктом ситуації, моменту, стадного інстинкту? І чи є щось таке, здійснене кимось зі смертних, що ми з вами напевне ніколи й за жодних обставин не змогли би вчинити?

Більшість із нас ховається за егоцентричними упередженнями, що створюють ілюзію нашої особливості. Ці захисні психологічні механізми дають нам віру в те, що ми є кращими за пересічних людей під кожним оглядом. Занадто часто ми дивимося на зірки крізь товсту оболонку власної невразливості, тимчасом як потрібно зважати й на слизьку дорогу в нас під ногами. Такі егоцентричні переконання здебільшого можна знайти в культурах, які роблять акцент на особистій незалежності (як-от у країнах Європи і в США), і рідше вони трапляються в культурах, які зорієнтовані на колектив (наприклад, у країнах Азії, Африки, на Близькому Сході)[11].

У ході нашої мандрівки крізь добро і зло я попрошу вас подумати над такими запитаннями: Наскільки добре ви справді знаєте себе, свої сильні та слабкі сторони? На чому ґрунтуються ваші знання про себе — на аналізі своєї поведінки у звичайних ситуаціях чи в тих випадках, коли ви стикалися із чимось невідомим, де звичні стратегії були безсилими? І чи добре ви знаєте тих, з ким найчастіше спілкуєтеся, — членів сім’ї, друзів, колег і коханих? Одна з ідей цієї книги полягає в тому, що більшість із нас знають себе лише з обмеженого досвіду, отриманого зі звичних ситуацій, що охоплюють знайомі правила, закони, норми та обмежувальні чинники. Ми ходимо до школи, на роботу, на вечірки, ми сплачуємо рахунки і податки зо дня в день, із року в рік. Але що відбувається, коли ми потрапляємо в цілком нову, незнайому ситуацію, де наші звички не знадобляться? Наприклад, ви розпочинаєте нову роботу, йдете на перше побачення зі співбесідником із сайту знайомств, вступаєте в якусь організацію, опиняєтеся під арештом, записуєтеся в армію, вступаєте в секту або добровільно берете участь в експерименті. Коли правила гри змінюються, старі звички не приводять до очікуваного результату.

Протягом усієї нашої подорожі я б хотів, щоб ви постійно, стикаючись із різними формами зла, питали себе: «Я теж такий?». Ми розглядатимемо геноцид у Руанді, масове самогубство і вбивства вірян «Храму народів» у джунглях Гайани, різанину в Сонґмі у В’єтнамі, жахи нацистських концентраційних таборів, катування, вчинені військовою і цивільною поліцією по всьому світу, сексуальне насилля над парафіянами з боку католицьких священиків і витончені методи шахрайства керівників скандальних корпорацій Enron і WorldCom. Урешті-решт ми побачимо, як деякі нитки, спільні для цих злодіянь, тягнуться від них до недавно відкритих зловживань щодо цивільних мешканців Іраку, ув’язнених у тюрмі Абу-Ґрейб. Завдяки дослідженням у сфері соціальної психології (насамперед завдяки експериментові, який отримав назву «Стенфордський в’язничний експеримент») ми натрапимо на одну особливо важливу нитку, яка пов’язує всі ці звірства.

ЗЛО: НЕЗМІННЕ І ВСЕРЕДИНІ НАС ЧИ МІНЛИВЕ І ПОЗА НАМИ?

Ідея, відповідно до якої хороших і поганих людей розділяє нездоланна прірва, є джерелом комфорту принаймні з двох причин. Насамперед вона породжує есенціалістичну бінарну логіку, згідно з якою Зло — це окрема сутність. Зазвичай ми сприймаємо Зло як певну якість, яка притаманна з народження одним людям і не притаманна іншим узагалі. Погане насіння в контексті розгортання доль неодмінно дає погані плоди. Ми визначаємо зло, вказуючи на дійсно жорстоких тиранів нашої епохи — Гітлера, Сталіна, Пол Пота, Іді Аміна, Саддама Хусейна та інших політичних лідерів, які організовували масові вбивства. Ми мусимо визнати й менше, не таке страшне зло в наркоторговцях, ґвалтівниках, торговцях людьми на ринку сексуальних послуг, шахраях, тих, хто обкрадає людей похилого віку і залякує наших дітей.

Окрім цього, дихотомія добро/зло знімає відповідальність із «хороших людей». Вони можуть навіть дозволити собі не задумуватися над тим, що також можуть сприяти створенню або існуванню умов, які призводять до правопорушень, злочинів, вандалізму, приниження, залякувань, зґвалтувань, тортур, терору та насильства. «Так влаштований світ, і його не змінити. Принаймні мені це не до снаги».

вернуться

11

Стрімко зростає кількість літератури з психології культури, де порівнюється поведінка, цінності та інші характеристики суспільств, які можна поділити на такі, що заохочують індивідуалізм або колективізм. Добрим текстом для початку ознайомлення з тематикою є: Н. Markus, S. Kitayama, Models of Agency: Sociocultural Diversity in the Construction of Action, y: Nebraska Symposium on Motivation, ed. V. Murphy-Berman, J. Berman, Cross-Cultural Differences in Perspectives on Self Lincoln: University of Nebraska Press, 2003.

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 287
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)