Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Юрисдикція місцевого загального суду охоплює всі кримінальні справи, за винятком справ про найбільш тяжкі злочини, які підсудні апеляційним судам.
У порядку цивільного судочинства місцевий суд розглядає майже всі цивільні справи щодо спорів, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Місцевий суд також розглядає справи окремого провадження:
— про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним;
— про визнання громадянина безвісно відсутнім чи про оголошення громадянина померлим;
— про усиновлення дітей, які проживають на території України;
— про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану;
— про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
— про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника;
— про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні.
Місцевий загальний суд постановляє рішення, які, як правило, не можуть бути змінені або скасовані ним же.
Винятком може бути, наприклад, постанова, ухвалена по справі про адміністративне правопорушення, яку може скасувати або змінити суддя цього суду (ч. 1 ст. 294 КУпАП).
Місцеві господарські суди є судами першої інстанції, до компетенції яких належить розгляд господарських спорів, віднесених до їх підсудності ГПК, і справ про банкрутство. Крім цього, вони розглядають скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої влади щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Адміністративні суди — спеціалізовані суди, які входять в систему судів загальної юрисдикції та здійснюють адміністративне провадження у встановленому законом порядку.
Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, які виникають із публічних правовідносин між громадянами, юридичними особами, з одного боку, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами — з іншого.
Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і їм підсудні всі адміністративні справи, окрім тих, які підсудні адміністративним судам вищого рівня.
Підсудність адміністративних справ, а також процедура їх розгляду та вирішення регламентується Кодексом адміністративного судочинства України.
Стаття 23. Суддя місцевого суду
1. Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до Конституції України (розділ VIII) та коментованого Закону суддя місцевого суду є носієм судової влади та здійснює правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Він здійснює свої повноваження на професійній основі. Головний обов’язок судді — здійснення правосуддя у точній відповідності із законом.
На суддю не можуть бути покладені будь-які обов’язки, не передбачені коментованою статтею, і він навіть за своєї ініціативи не може займатися іншою діяльністю, крім наукової, викладацької та творчої. Окрім того, відповідно до чинного законодавства суддя не може належати до будь-якої політичної партії, руху, брати участь в будь-якій політичній діяльності і мати представницький мандат (ст. 127 Конституції).
Моральне право судити інших має лише людина, яка усвідомила свій державний та професійний обов’язок і яка виконує його не за примушуванням, а за велінням совісті. Для судді мають бути характерні високі моральні якості, глибока повага до закону та його неухильне дотримання. Кодекс професійної етики судді, затверджений 24 жовтня 2002 р. V з’їздом суддів України, визначає такі вимоги до судді, як бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги і завжди поводитись так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя зобов’язаний вживати всіх необхідних заходів до своєчасного та якісного розгляду кожної судової справи, яка надійшла на розгляд. Весь судовий процес суворо регламентовано процесуальним законодавством, і суддя не має права відступати від його вимог, чим би це мотивувалося (наприклад, малозначністю злочину, оперативністю розгляду справи тощо).
Керуючи судовим засіданням, суддя (головуючий у справі) повинен спрямовувати судовий розгляд на реальне забезпечення здійснення сторонами їх прав, усувати все те, що не відноситься до розгляду справи, та забезпечувати належний виховний рівень судового процесу. З його боку неприпустимі недоречні репліки, узагальнюючі висновки, упереджене ставлення до учасників процесу.