Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар
- Автор: Телипко Владислав Эдуардович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Центр учбової літератури
- ISBN: 978-611-011-0141-7
- Жанр: право
Электронная книга - «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар». Краткое содержание книги:
Мета коментаря — дати чітке системне уявлення про судову владу як соціально-правовий інститут, розкрити правові та організаційні проблеми її функціонування внаслідок проведення судової реформи в державі. На основі чинного законодавства, практики його застосування і досягнень юридичної науки розглядаються питання змісту, ознак, принципів, функцій та форм реалізації судової влади, статусу та особливостей формування суддівського корпусу, порядку побудови судової системи України.
Видання розраховано на суддів та працівників суду, прокурорів, працівників інших правоохоронних органів, студентів, аспірантів і викладачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться питаннями судоустрою і проблемами організації судової влади на теренах України.
Значну частину повноважень голови суду складають організаційні повноваження. Зокрема, він:
— здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;
— визначає обсяг обов’язків заступника (наприклад, доручає йому організацію ведення судової статистики, керівництво роботою канцелярії суду);
— на підставі указу Президента України про призначення на посаду судді чи постанови Верховної Ради України про обрання судді або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
— здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів, які полягають у складанні списків осіб, котрі відповідають вимогам, що висуває закон до кандидатів у народні засідателі, і спрямуванні подання із запропонованим переліком осіб до відповідної місцевої ради. Вказаний перелік, затверджений на чотири роки, має у разі необхідності (але не рідше, ніж через два роки) переглядатися і оновлюватися;
— організує ведення судової статистики (форм статистичної звітності більше тридцяти. Вони розробляються Міністерством юстиції України. Звіти мають складатися щомісячно);
— організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників апарату суду. Вказана робота виконується спільно з територіальними управліннями Державної судової адміністрації.
Представницькі повноваження голови суду полягають в тому, що він представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями.
Перелік повноважень голови місцевого суду, що містяться у ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не є вичерпним. Він може виконувати й інші повноваження, надані йому законом.
Відповідно до статті 19 цього Закону, мережу та кількісний склад суддів місцевих судів затверджує Президент України
Відповідно до Указу Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» від 20 серпня 2001 року № 641/2001 (з наступними змінами) затверджено Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів України.
Стаття 22. Повноваження місцевого суду
1. Місцевий суд в судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
2. Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
4. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).
5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Місцевий суд розглядає справи тільки у першій інстанції. Він розглядає і вирішує усі підсудні йому справи по суті з постановленням судового рішення (вироку, рішення, ухвали, постанови). Суд проводить судовий розгляд в умовах усності і безпосередності за участю сторін та інших учасників судового процесу, досліджує докази, вислуховує думки учасників процесу. В кримінальній справі суд встановлює винуватість (невинуватість) підсудного й вирішує питання про покарання винного. У цивільних справах суд визнає наявність або відсутність певних правовідносин, юридичних фактів або юридичного стану, вирішує по суті подані до суду позови, заяви та скарги (задовольняє або відмовляє у їх задоволенні).
Судові рішення загального суду протягом певного часу не вступають в законну силу, оскільки заінтересовані особи (їх перелік встановлений процесуальним законодавством) можуть їх оскаржити до апеляційного суду. Наприклад, апеляцію на вирок, ухвалу чи постанову місцевого суду, якщо інше не передбачено законом, може бути подано протягом п’ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, — у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляція на рішення місцевого загального суду по цивільній справі може бути подана протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення, а на ухвалу цього суду — протягом п’ятнадцяти днів з наступного дня після її ухвалення.
Місцеві загальні суди розглядають у першій інстанції кримінальні та цивільні справи, а також визначені процесуальним законом адміністративні справи (в порядку адміністративного судочинства) та справи про адміністративні правопорушення.