Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3. Частина 3 ст. 698 ЦК розмежовує сферу дії ст. 698 — 711 ЦК, що регулюють відносини щодо роздрібної купівлі-продажу, з одного боку, і Закону «Про захист прав споживачів» [186] — з іншого. Зазначений Закон застосовується до цих відносин лише тоді, коли вони не врегульовані ст. 698 — 711 ЦК. Що стосується ст. 655 — 697 ЦК, то перед ними переважно застосовуються положення названого Закону. Але слід ураховувати, що відповідно до п. 2 розділу V «Прикінцеві положення» Закону «Про захист прав споживачів» до приведення у відповідність з цим Законом інші нормативно-правові акти (в тому числі й Цивільний кодекс) застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, питання про співвідношення положень Цивільного кодексу і Закону «Про захист прав споживачів» має вирішуватись у спосіб протилежний тому, про який зазначається у ч. 3 ст. 698 ЦК.
Закон «Про захист прав споживачів» не підлягає застосуванню до відносин з приводу роздрібної купівлі-продажу, якщо покупцем є юридична особа (незалежно від мети придбання товарів). Він не може застосовуватись і тоді, коли покупцем є фізична особа, що має статус підприємця та здійснює купівлю товарів не для «власних потреб» (формулювання п. 22 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів»), а для комерційних цілей, оскільки в такому разі договір не може бути кваліфікований як договір роздрібної купівлі-продажу.
4. Частина 4 ст. 698 ЦК формулює правило, що покликане захищати інтереси покупців-фізичних осіб у відносинах роздрібної купівлі-продажу. Це правило не підлягає застосуванню, якщо покупцем є юридична особа або фізична особа — підприємець, що придбаває товари для подальшого їх комерційного використання. Частина 4 ст. 698 ЦК надає всім правовим нормам, які формулюються в Цивільному кодексі та актах цивільного законодавства про захист прав споживачів та які встановлюють права покупця, що є споживачем (відповідно до п. 22 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» [186] споживач — це фізична особа, яка придбаває товари для особистих потреб), одностороннє диспозитивне значення: відступати від таких норм можна тільки в бік покращення становища покупця. Умови договорів роздрібної купівлі-продажу, що погіршують становище покупця в порівнянні з актами законодавства, є нікчемними.
Частина 4 ст. 698 ЦК не перешкоджає застосуванню ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів», відповідно до якої несправедливі умови договорів із споживачами підлягають визнанню недійсними (судом), як і ця остання стаття не перешкоджає застосуванню ч. 4 ст. 698 ЦК.
5. Частина 5 ст. 698 ЦК застосовується тоді, коли є докази використання продавцем своїх переваг, що об’єктивно виникають унаслідок його становища, і ролі в зобов’язанні, що виникає на підставі договору роздрібної купівлі-продажу. Обов’язок відшкодування збитків продавець несе у разі відмови укласти договір, неналежного виконання зобов’язання, застосування умов договору, що погіршують становище покупця в порівнянні з Цивільним кодексом і актами цивільного законодавства про захист прав споживачів, визнання договору купівлі-продажу недійсним та поверненні сторін до попереднього майнового стану.
Стаття 699. Публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу
1. Пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.
2. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.
1. Відповідно до ч. 2 ст. 641 ЦК реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, не визнаються офертою, якщо інше не вказано в рекламі та пропозиціях. Це правило не може застосовуватись до відносин щодо договору роздрібної купівлі-продажу, оскільки в цьому випадку чинним є протилежне спеціальне положення, що формулюється у ст. 699 ЦК: якщо пропозиція укласти договір, що зроблена в рекламі, каталогах, а також інших описах товарів, звернених до невизначеного кола осіб, містить усі істотні умови договору, така пропозиція є офертою. Прийняття цієї пропозиції (оферти) відповідно до положень ч. 1 і 3 ст. 642 ЦК означає, що договір купівлі-продажу є укладеним, а його невиконання тягне встановлену законом цивільно- правову відповідальність.