Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Відсутність у покупця права власності на товар, отриманий відповідно до договору купівлі-продажу, позбавляє його правомочності розпоряджатися товаром. Це відповідає загальному правилу ч. 1 ст. 317 ЦК, згідно з якою право розпоряджання річчю належить власникові. Але договором покупцеві, що не отримав права власності на товар, як і будь-якій особі, що не є власником речі, може бути надане право розпоряджання товаром. Таке право може випливати із призначення та властивостей товару.
3. Прострочення оплати товару відповідно до ч. 2 ст. 697 ЦК дає право продавцеві вимагати повернення товару. Тут повторюється більш загальне правило ч. 4 ст. 694 ЦК. При цьому не зазначається на право продавця відмовитись від договору, як це зроблено у ч. 2 ст. 695 ЦК. Ці розбіжності між ст. 694 і 697 ЦК, з одного боку, і ст. 695 — з іншого, виявляють невисокий рівень юридичної техніки, яку, проте, не можна «підвищувати» на стадії правозастосування. Отже, ч. 2 ст. 697 ЦК має тлумачитись так, що продавець не зобов’язаний попередньо заявляти про відмову від договору, а за наявності факту прострочення оплати може пред’явити вимогу про повернення товару. Із цього законодавчого положення непрямо випливає і висновком від наступного правового явища до попереднього випливає право продавця на відмову від договору. Але законодавець не вимагає здійснення продавцем інших дій на відмову від договору, крім пред’явлення вимоги про повернення товару.
4. Ненастання обставин, за яких ст. 697 ЦК пов’язує виникнення у покупця права власності на раніше переданий йому товар, є підставою для пред’явлення продавцем вимоги про повернення товару. Якщо строк настання таких обставин договором не встановлений, зазначене право виникає на стороні продавця за умови, що обставини не настали впродовж строку, що має визначатись відповідно до принципів добросовісності, справедливості і розумності (п. 6 ст. 3 ЦК).
5. При визначенні наслідків повернення товару слід ураховувати викладене в п. 2 коментаря до ст. 696 ЦК.
§ 2. РОЗДРІБНА КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ
Стаття 698. Договір роздрібної купівлі-продажу
1. За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.
2. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.
3. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
4. Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.
5. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.
1. Договір роздрібної купівлі-продажу укладається з участю продавця — юридичної або фізичної особи, що є суб’єктом підприємницької діяльності. Отже, не може бути кваліфікований як договір роздрібної купівлі-продажу такий договір, в якому продавець не є особою, що не є суб’єктом підприємницької діяльності. Покупцем у договорі роздрібної купівлі-продажу може бути фізична або юридична особа. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання. Треба враховувати, що у ст. 698 ЦК не дається визначення роздрібної торгівлі. Тому при визначенні договору роздрібної купівлі-продажу слід ураховувати, що роздрібна торгівля — це продаж товарів для некомерційного використання (ст. 1 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» [72], ст. Закону 4 «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» [107]). Таке розуміння роздрібної торгівлі підтверджується також визначенням у названих законах оптової торгівлі, як придбання товарів для наступної їх реалізації іншим суб’єктам підприємницької діяльності.
2. Визначення договору купівлі-продажу як публічного означає, що особа, яка здійснює діяльність з роздрібної торгівлі, зобов’язана укласти договір з будь-якою особою, яка звернулася з відповідною пропозицією, а умови договорів мають бути однаковими для всіх покупців (ст. 633 ЦК).