Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач
- Автор: Ден ХІЗ Чіп, ХІЗ
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2017
- Жанр: Прочая деловая литература
Электронная книга - «Приліпи! Ефективність ідей: чому одні досягають успіху, а інші зазнають невдач». Краткое содержание книги:
Мій брат працює менеджером. У школі в нього завжди виникали труднощі з математикою, однак тепер він розуміє, що ті зусилля, які він докладав до вивчення цієї дисципліни, покращили його аналітичні здібності, які тепер допомагають йому у роботі з клієнтами.
Коментарі стосовно другого повідомлення. Цей учитель уникнув ефекту Прокляття Знань, проте він залишився на дні піраміди Маслоу.
Для чого вивчати алгебру? Перша причина: ви повинні це робити, бо ви повинні це робити. Друга причина: ви повинні це робити, щоби потім мати з цього користь.
Сюди залучається самоповага — прагнення стати компетентним, здобути визнання та статус. Найефективнішим елементом цього повідомлення є згадка про брата автора, який усвідомив, що мордування з математикою пізніше виправдало себе. Приклад брата нагадує переможну історію у стилі Кейплза («Усі сміялися, коли я не зумів розв’язати рівняння. Але коли я став менеджером…»)
Повідомлення 3. Ось відповідь, яку дав вчитель алгебри Дін Шерман в онлайн-обговоренні цієї теми:
«Мої учні 9-го класу не усвідомлюють важливості рівняння прямої. Тому вони часто запитують мене: «Коли це згодиться нам у житті?»
Колись це питання мене справді турбувало, тому я шукав виправдання всьому, чого навчав. Тепер я кажу: «Ніколи. Вам ніколи це не згодиться».
Тоді я нагадую їм, що люди не займаються важкою атлетикою, аби бути готовим до того, щоб одного дня якийсь перехожий звалив їх з ніг та поклав на їхні груди штангу.
Вони займаються важкою атлетикою для того, аби зуміти підняти важкий пакет з продуктами чи підкинути своїх онуків так, щоб наступного дня нічого не боліло.
Ви розв’язуєте математичні задачі для того, аби вдосконалити своє вміння мислити логічно. Завдяки цьому ви зможете стати успішними юристами, лікарями, архітекторами, наглядачами в’язниці чи батьками.
МАТЕМАТИКА — ЦЕ ВАЖКА АТЛЕТИКА ДЛЯ МОЗКУ. Математика — це засіб для досягнення цілі (для більшості людей), а не самоціль».
Коментарі стосовно третього повідомлення. Це чудова відповідь. Зверніть увагу на елементи, які ми вже обговорювали. Неочікуваний початок, який привертає увагу («Ніколи. Вам ніколи це не згодиться»). Використано геніальну аналогію.
Автор бере наявну схему «важка атлетика» та з її допомогою змінює наше уявлення про вивчення алгебри (річ не в тім, що в майбутньому ви кожного дня розв’язуватимете приклади; річ у тім, що ви тренуватимете свій мозок).
Цей вчитель підійнявся на вищі сходинки піраміди Маслоу. Він робить акцент на потребах у пізнанні та самореалізації.
Його ідея полягає в тому, що вивчення алгебри допоможе вам реалізувати свій потенціал.
Висновок. Вислів «Математика — це важка атлетика для мозку» нагадує нам, що навіть у найбуденніших ситуаціях ми можемо залишити дно піраміди Маслоу та піднятися до вищого рівня мотивації.
Ден Сайрек — головний борець зі сміттям у країні. Він працював у межах шістнадцяти штатів від Нью-Йорку до Аляски. Його проекти полягають у тому, що він обирає ділянки різних доріг та крокує вздовж них, рахуючи сміття.
У 1980-х роках Сайрек та його інститут прикладних досліджень, що в місті Сакраменто, стали працювати зі штатом Техас. Там були серйозні проблеми зі сміттям. Кожного року штат витрачав 25 мільйонів доларів на розчистку місцевості, однак щороку ці витрати зростали на 15 відсотків. Усі намагання влади штату заохотити належну поведінку (знаки «Будь ласка, не смітіть», безліч смітників уздовж дороги) не приносили бажаного результату. Техас звернувся по допомогу до Сайрека, аби той розробив нову стратегію.
Типовому заклику до боротьби зі сміттям притаманна емоційність, однак зазвичай він наголошує на обмеженому колі емоцій. Як правило, сюди залучають відчуття провини та сорому, як у рекламі, де корінний американець проливає сльозу через засмічене довкілля. Крім цього, такі заклики можуть акцентувати увагу на красі живої природи, як у рекламній кампанії, де сова співає: «Не сміти!»
Сайрек знав, що такий вид пропаганди не допоможе вирішити проблему Техасу. На його переконання, такі реклами лише «вломлюються у відчинені двері». Влада Техасу повинна була достукатися до тих людей, які навряд чи пролили б сльозу над забрудненим узбіччям дороги. Вона визначила типовий образ забруднювача довкілля Техасу — молодий чоловік від вісімнадцяти до тридцяти п’яти років. Він любить спорт та музику у стилі «кантрі». Він не підтримує владу, його не мотивують емоційні асоціації, пов’язані із совами. Один працівник Міністерства транспорту штату Техас зауважив: «Такі люди не знають слова “будь ласка”».