Ми проти вас

Беньї не має охоти вести за собою команду, але все-таки погоджується. А в Геді є Вільям Лют, який нічого так не прагне, як очолити команду, але йому не дозволяють. Це несправедливо, але спорт загалом несправедливий. Той, хто віддає найбільше годин на тренування, не завжди стає найкращим, а той, хто заслуговує стати капітаном, не завжди найкраще для цього підходить. Часто кажуть, що хокей не назвеш упередженим спортом, бо ж — «ми просто рахуємо забиті шайби». Звісно, це не зовсім так. Хокей враховує все, він переповнений статистикою, але однаково його ніколи не вдається передбачити. Над ним надто владне те, що невидиме. Наприклад, «лідерські якості» — визначення, яке вживають, коли говорять про талановитих гравців, попри те що це поняття абсолютно не надається для вимірювання, оскільки складається з тих речей, яких не можна навчитися, — з харизми, авторитету, любові.

Коли Вільям Лют був малим і Кевіна Ердаля призначили капітаном команди, він почув, як тренер говорить до Кевіна: «Ти можеш змусити інших слухатися тебе, але тобі ніколи не вдасться змусити їх іти за тобою. Якщо хочеш, щоб вони грали за тебе, треба, щоб вони тебе полюбили».

Мабуть, ніхто не любив Кевіна більше, ніж Вільям, і він робив усе, щоб на його любов відповіли взаємністю. Лют був незламно відданий, навіть після зґвалтування, — і він пішов за Кевіном у «Гед-Хокей», коли найкращий друг того, Беньї, залишився у «Бйорнстаді». Вільям зібрав своїх хлопців і побив Амата, який доніс на Кевіна, а разом з ним і Бубу — бо той спробував захистити донощика.

Коли Кевін неочікувано поїхав звідсіль, Вільям залишився в Геді. Зраджений, але, як і раніше, відданий. Він має того самого тренера, що був у них у Бйорнстаді, — Давіда. Це тренер переконав Вільяма і майже всіх своїх гравців з юніорської команди змінити клуб. Не для того, щоб захистити Кевіна, а через найпростіший аргумент, що його може запропонувати спорт: «Ми просто продовжимо грати в хокей. Без жодної політики. Те, що відбувається поза ареною, там і залишається».

Вільям повірив йому, в глибині душі він сподівався, що тепер, коли нема ні Кевіна, ні Беньї, Давід нарешті оцінить Вільямову відданість. Але він не отримав ні подяки, ні навіть підбадьорливого слова. Його продовжують ігнорувати.

І тепер, коли Вільям заходить до роздягальні, відкриває шафку і бачить те, що хтось там залишив, відбуваються речі, які не зможуть стати даними жодної статистики. У шафці лежить запальничка. Така сама, як і ті, якими була напхана Вільямова поштова скринька влітку, така сама, яку на пляжі тримав у руці Лео.

Цієї ж миті до роздягальні заходить один із його товаришів по команді й каже:

— Бляха, Люте, ти вже чув про Беньї? Нова тренерка «Бйорнстада» поставила його КАПІТАНОМ!