Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)

Затримаймося хвилинку над цією цитатою: Голова ПУН є вождем української нації! На той час (1939 р.) "вождем" був полк. Андрій Мельник. Зрозуміймо це добре: вождем нації! І це було тоді, коли 90% українців жили в Україні й в інших республіках СРСР, в час, коли вони вилизувались з голодового голокосту, коли вони ледь животіли здебільша в колгоспах. І ось у них теж, виявляється був "вождь", про якого вони не знали й знати не хотіли. Як і більшість українців Волині, як і багато українців Галичини.

Узурпація влади, як складова частина політичної думки, є причиною різних наслідків. Саме з цієї узурпації почалася довжелезна черга самосудів, виконавцями яких була Служба Безпеки ОУН, а то й звичайні члени ОУН, над т.зв. "зрадниками" української нації. До політичного словникГаличини увійшло навіть згадане вже тут слово "хрунь" родом з галицького діалекту.

Українська націоналістична політична думка була тоталітарною політичною думкою. Члени УВО-ОУН вбивали тих, хто на їх розсуд, працюючи лояльно в польській державі, якої були громадянами, стали "зрадниками" української національної справи.

В цьому контексті слід поставити питання: Чи має українець право мати інші, ніж націоналістичні, погляди? Чи українець має право визнавати (слушно або й ні) правильною комуністичну, соціалістичну, соціал-демократичну, демократичну ідею? Чи мав українець право стояти на позиціях конституційності в Польщі?

Самозрозуміло, що кожна розумна, неупереджена людина відповість, що українці, як і інші нації, мали й мають право на такі чи інші погляди. Комуністом був Іван Драч, Дмитро Павличко, Леонід Плющ, Микола Руденко й ціла плеяда сьогоднішніх демократів. Бо право мати свої погляди включає право міняти їх. Людина має право помилятися, має право міняти свої погляди, коли дійде до висновку, що попередні були помилковими. Комуністом був перший, після розвалу СРСР, Президент України - Леонід Кравчук. Соціалістом за переконанням був Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко як і мільйони українців. Соціалістом був Віллі Брандт, соціалістом є Франсуа Міттеран. Юзеф Пілсудський теж свого часу був соціалістом. Великий український страдник, Данило Шумук теж у свій час був комуністом, комуністом був теж генерал Петро Григоренко. Комуністами були Осадчий і Левко Лук'яненко й мільйони інших. То чи всіх їх можна і треба було знищити фізично, повбивати? Коли б це залежало тільки від описаних о. Ю. Федорівим - Зенона Коссака і його товаришів, то вони, керуючись ідеологією ОУН, не вагалися б цього зробити. А поляків, згідно до політичної думки українських націоналістів, убивали за те, що вони жили на українських етнічних землях. А євреїв помагали мордувати за те, що вони євреї.