Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного злочину є місце його вчинення. У диспозиції ст. 432 КК прямо вказується на вчинення відповідних дій на полі бою (про поняття «поля бою» див. аналіз до ст. 429 КК). До поля бою прирівнюється також ділянка тилу, яка піддалася обстрілу супротивником та на якій знаходиться поранений або вбитий.

Викрадення речей не на полі бою (наприклад, у санітарному потязі або шпиталі) утворює склад загальнокримінального злочину — це може бути крадіжка (ст. 185 КК), грабіж (ст. 186 КК) тощо. Так само не кваліфікуватиметься як мародерство заволодіння відповідними предметами з уже похованих військовослужбовців. Такі дії слід розглядати яз злочин проти громадського порядку та моральності (ст. 297 КК).

Для мародерства не має значення, до якої армії належать поранені або вбиті, речі яких вилучаються винними, та коли саме відбувається протиправне вилучення речей — до бою, під час нього або вже після його закінчення.

Не може розглядатися як мародерство протиправне заволодіння речами здорових військовослужбовців, оскільки в самій диспозиції ст. 432 КК прямо говориться про викрадення речей, що знаходяться при поранених або вбитих. За наявності інших ознак вчинене слід розглядати лише як злочин проти власності.

Мародерство вважається закінченим злочином з моменту протиправного вилучення відповідного предмета.

Із суб’єктивної сторони мародерству притаманні прямий умисел на заволодіння речами вбитих і поранених та корисливі мотиви.

Суб’єктом даного злочину може бути лише військовослужбовець.