Доставка щастя. Шлях до прибутку, задоволення і мрії
- Автор: Шей Тони
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-255-0
- Переводчик: Анатолій Саган
- Жанр: Ценные бумаги и инвестиции
Электронная книга - «Доставка щастя. Шлях до прибутку, задоволення і мрії». Краткое содержание книги:
«Доставка щастя» — розповідь про великі гроші, велику дружбу і щире людинолюбство; коли за сім’ю є не лише кревні родичі, а й працівники, клієнти і навіть конкуренти. Це історія про хист людини щомиті наповнювати своє життя сенсом, надавати йому елементів інтриги задля особистого щастя і щастя людей, які тебе оточують; викладатися на повну — хай то буде вчасна доставка замовлення клієнтові чи підкорення Кіліманджаро.
Тоні Шею вдалося створити величезне товариство однодумців, справжніх друзів і фанатів своєї справи, людей, які, «доставляючи щастя» іншим, роблять щасливими і себе.
Запитайте себе: що я роблю для того, щоб посилити
в команді «чуття ліктя»? Як заохочую людей частіше виявляти ініціативу? Як заохочую їх не боятися відповідальності? Що я можу зробити, щоб члени моєї команди почувалися і командою, і родиною? Як можна вибудувати тісніші стосунки з членами моєї команди і на роботі, і поза нею? Я прищеплюю відчуття команди і родини лише в межах нашого відділу чи поширюю це на всю компанію? Чи здатен я бути уособленням здорового командного духу?
Будуйте здорову команду і родинний дух (розповідь Робін П.)
Мій чоловік загинув у грудні 2007 року за трагічних обставин. Страшно було уявити, що чекало на нас — наших дітей, мене, всю нашу родину.
Коли отримала ту звістку, мене мов заціпило, але треба було комусь зателефонувати. І я подзвонила, але, хоч як це дивно, не родичам. А своєму роботодавцю — Zappos.com. Цей не бозна-який вчинок розкрив мені очі на тісний зв’язок, що існував між мною, моїми колегами по роботі та культурою Zappos. По суті наша компанія була для мене другим домом.
Я подзвонила до своєї начальниці, вона зрозуміла, яка в мене істерика, поспівчувала, заспокоїла, як могла, і дала пораду, що мене втішила. Вона запевнила, що я не мушу нічим перейматись, а маю подумати про дітей і про себе, а як щось буде потрібно, щоб я обов’язково телефонувала їй, навіть серед ночі. Коли вона продиктувала мені всі свої телефони, я зрозуміла, що слова її цілком щирі.
І хоч би що означала для мене Zappos раніше, те, що компанія зробила після смерті чоловіка, вразило мене раз і назавжди. Мене запевнили, що я не повинна поспішати виходити на роботу, і самі зголосилися посприяти з похороном. Мої родичі зроду-віку не стикалися з такими жестами з боку роботодавця. Я ж тоді просто всміхнулася і сказала:
— Чудово! Отака наша Zappos!
Коли я знову вийшла на роботу, то почувалася ні в сих ні в тих, адже не знала, що казатимуть мені колеги. Та нервувалася недовго. Весь час був хтось, хто міг вислухати, поспівчувати, посидіти поруч, коли я пускала сльозу, або ж і обійняти. І колеги, і менеджери дали достатньо часу, щоб загоїлися мої рани; вони підтримали мої сили, щоб я й надалі залишалась повноцінним, цілком працездатним членом команди.
Так, найбільшим подарунком від моєї другої сім’ї — від компанії Zappos — стала дружня підтримка. Zappos була моїм притулком та оздоровницею, що дала все необхідне, аби я продовжувала жити далі.
Zappos завжди вирізнялася тим, що люди в ній прагнули за допомогою скромних засобів досягати приголомшливих цілей. І хоч, коли йдеться про бізнес, стосунки між нами такі, як і всюди, ми всі — суцільна серйозність і цілеспрямо-ваність. Ми переконані, що для досягнення мети потрібні напружена праця та понаднормові зусилля.
Ми віримо в операційну досконалість і розуміємо, що завжди є можливість покращити все, що ми робимо. Це означає, що наша праця ніколи не закінчиться. Щоб випереджати конкурентів (реальних або потенційних), ми мусимо весь час запроваджувати інновації та крок за кроком удосконалювати свою роботу, повсякчас збільшуючи її ефективність і безперервно домагаючись кращих показників. А помилки для нас — не більше, ніж нагода засвоїти якийсь новий урок.
Нам ні на мить не можна розслаблятись, адже будь-яке покращення — річ невідкладна. «Добре» — це не для нас, ми знаємо, що добре — ворог класного, а в нас мета — не просто стати класною компанією, а компанією з найкращим сервісом у світі. Ми впроваджуємо свої власні стандарти, а потім перевершуємо і їх, весь час підіймаючи планку і для суперників, і для себе.
Запитайте в себе: що я можу зробити, щоби працювати ще краще? Як можна збільшити ефективність нашого відділу? Як можна збільшити ефективність компанії загалом? Чим можу особисто я допомогти в цьому компанії?
Досягати меншим більшого (розповідає Ванесса Л.)
Я прийшла в Zappos 2007 року під час непростого періоду свого життя. Звернулася у бюро, що допомагало шукати тимчасову роботу, і мені сказали, що є компанія, яка ідеально мені підійде. І щойно я ввійшла у ці двері, моє життя змінилося.
Пригадую, базові цінності компанії здалися мені простими, легкими для дотримання і надзвичайно переконливими. З усіх десятьох пунктів я найсильніше намагаюся вплітати у своє життя один — досягати меншим більшого — і роблю це за кожної, навіть щонайменшої, нагоди.
Своє перше — відколи я почала працювати в Zappos — Різдво я зустріла, не маючи ні сім’ї, ні машини, ні телефону, ні грошей, ані місця, куди можна податися на свята. Та я вирішила, що хай там як, а я його таки відсвяткую, навіть якщо залишуся сама як палець. Щодня, сказала я собі, аж до самісінького Святвечора, я заходитиму в магазин і купуватиму собі якусь дрібничку, щоб потім було з чого влаштувати для себе різдвяний міні-бенкет.