Оповістки з Меекханського прикордоння. Схід-Захід [UK]

Розвів їх та звів кілька разів, немов дивуючись досконалості виконання. «Ремісника пізнаєш по його знаряддям» — так він завжди повторював. І було схоже на те, що намагався оцінити Анд’еверса на підставі якості його інструменту в кузні. Здавалося, що кліщам він присвячує зараз усю свою увагу.

— І як це стосується кха-дара якогось малого чаардану? — коваль похилився й почав порпатися біля міха.

— Великі рухи в Степах — це більше проблем. Бандити вже помітили, що з’явилося більше караванів. Та, зрештою, не лише вони, — кліщі, які тримав Ласкольник, розімкнулися та зімкнулися майже безшумно. — Кочівники також ласо на них дивляться.

— Є наймані охоронці, щоби тримати бандитів подалі. А щоби тримати здалеку се-кохландійців — є військо. А вільні чаардани, як я чув, існують і для одного, і для іншого, — Анд’еверс гойднув руків’ям міха, здійнявши легеньку хмаринку попелу.

— Війська та вільних чаарданів може не вистачити.

— І чому б це?

Ох, йому не вдалося поставити це запитання нейтральним тоном. З таким самим успіхом коваль міг викрикнути: «Знаю, про що тобі йдеться, але все одно ти не витягнеш цього з мене». Співрозмовники все ще уникали поглядів один на одного. Здавалося, вели діалог із повітрям.

— Ті кілька полків, які останнім часом прибули на Схід, це лише демонстрація, — кха-дар відклав кліщі й потягнувся за малою накладкою, якою користалися для кування наконечників. — Вони мають бути добре помітними, але отримали наказ відступити на Захід у випадку, якщо тут щось почнеться. Імперія не дозволить втягнути себе у війну, не стане ковадлом, на якому наступник Йавенира наново відкує єдність свого царства. Якщо, зрозуміло, цей старий сучий син нарешті помре. Якщо справи підуть погано, ми віддамо східні провінції, зачинимося у фортецях і дамо головну битву вглибині країні та на наших умовах. Не припустимося тих самих помилок, що і тридцять років тому.

Як на командира вільного чаардану, кха-дар пречудово орієнтувався в планах імперської армії.

— І ви залишите наші табори на поталу кочівників? — коваль вперше випростався і глянув на Ласкольника. Його темне обличчя було рівним і спокійним, ніби вони розмовляли про погоду, але Кайлін знала, що всередині він кипить. Це не була звичайна розмова про ціну заліза та військову тактику.

— Але ваших таборів тут уже не буде, — накладка пішла на місце, а кха-дар помірявся поглядом із Анд’еверсом. — І саме ця їх відсутність найімовірніше стане приводом для війни.

Щось брязнуло та затанцювало по ковадлу. Мале сталеве колесо з вісьмома шпицями якусь мить крутилося, а потім впало й покотилося в куток.