Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
Цей хаос у місцевості використовують ППС і радикальні діячі з Народної партії, які все більше крутяться по місцевості, організовують союзи малоземельних на таких засадах, що беруть під інтенсивний захист нібито скривджених православних, стають їхніми захисниками, свої контори перетворюють у бюро з писання скарг і, таким чином, отримують прихильників і завойовують підтримку в місцевості. Такого роду випадок підтвердила прокуратура Окружного суду в Замості на території Білгорайського повіту, власне, до прокурора надійшло двадцять з чимось скарг, надрукованих на тій самій машинці. В процесі розслідування виявлено, що керівники місцевих відділів союзу малоземельних і посланці повітових з Білгорая чи Замостя збирали підписи від нібито постраждалих православних (своїх нових членів) і окремі інформації про випадки вибивання вікон, бійок чи словесних образ, а потім перебільшували ці випадки у донесеннях, формульованих у союзі малоземельних на місці у Замості на зворотній частині аркуша з підписами. У такий спосіб надіслано збірні спільні петиції до вищої влади у Варшаві про уявний утиск православних. Ця акція, як уже недвозначно з тих розслідувань випливає, керується згори адвокатом Свйонтковським з Варшави. Попи на місцевості підтримують Союзи малоземельних і закликають записуватись у їх члени.
В результаті прокурорських розслідувань безсумнівних карних злочинів, описаних у цих скаргах і петиціях, не змогли встановити, замість того виявлені надужиття статуту товариства і порушення правил щодо бюро написання звернень були передані відповідним старостам для покарання.
Але такого роду реакція на діяльність Союзу^ малоземельних становить, на мою думку, найстрашніший злочин для життєвих інтересів польськості на цій території і є незадовільною, тим більше, що не маю жодної певності, що відповідні староства фактично зроблять якнайсерйозніші висновки.
Такого роду і тому подібні випадки, на мою думку, мають причину в угодовській політиці на місцевості. Одним із наслідків цієї політики є постійне збільшення складу наявних дітей євангелістського і православного віросповідання за результатами статистики останніх кількох років, про що на останньому річному з'їзді інспекторів у Замості говорив інспектор Томаш Мисек.
Зважаючи на вищевикладене, прошу пана генерала вплинути на воєводську владу і Міністерство військових справ, щоб цей стан на місцевості виправити якнайшвидше заходами:
1) якнайшвидшого переведення попів — Лащука з Чесьнік на одну з прикордонних з повітами Малопольщі єпархію, де нема новонавернутих; Метюка з Грубешіва, Матвійчука з Тарнограда і Левчука з Удзятич;
2) заборони пересування по територіях, де є новонавернуті, попам, які не належать до місцевих зареєстрованих парафій православних, нібито під виглядом творення польського православ'я;
3) введення і підтримки польського православ'я тільки на тих територіях, де немає новонавернутих, виключно у прикордонних з Малопольщею повітах;
4) недопущення, щоб творення осередків польського православ'я доручалось адміністративній владі;
5) розпорядження зняти обвинувачення у Томашівському повіті з самоврядних функціонерів, усунутих за звинуваченням у можливій участі в ексцесах;
6) доручення адміністративній владі підтримувати і дозволяти всебічну протидію реконвертуванню шляхом відкритої всебічної опіки над новонаверненими;
7) застосування якнайширших заходів стосовно діяльності Союзу малоземельних за використання політичних аргументів на шкоду польськості;
8) відсторонення від функції куратора Грубешівського регіону п. Чекановського;
9) дозволу ТРСЗ й надалі проводити ревіндикацію у межах спокійного, індивідуального, родинного чи групового переходу у римо-католицьке визнання;
10) надання значної фінансової допомоги освітньо-полонізаційній акції.
Крім того, прошу пана генерала про вилучення з Люблінського кураторства даних стосовно статистики віросповідання євангельських і православних дітей, про яких згадував контролер п. Томаш Лисак на з'їзді інспекторів, і переслання її повноважним службовцям у Варшаві. Може, це спричинить радикалізацію діяльності.
CAW З DP1З13. З/З
Командування З дивізії піхоти легіонів
Замость, дня… червня 1939 р.
До командира округу корпусу № II Люблін.
Еугеніуш Гвуждж — інформація.
Подаю у додатку копію листа, дорученого мені Замойським старостою.