Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
Діячі самоврядування і освіти під останнім тиском припинили будь-яку працю. У зв'язку з тим полонізаційна акція не може продовжуватись і зупинилась. Навіть справа придбання землі й утримання в польських руках наражається у цей момент на викривлення, бо і земельний комісар під прикриттям загальної настанови займає у цій справі негативну позицію. В цих умовах утримання існуючого майнового стану неможливе, оскільки навіть рух ТРСЗ на місцях гальмується владою і забороняється. Поліція стежить за ними на кожному кроці.
Друга сторона, користуючись тим, розпускає чутки, які дійшли вже до всіх повітів, що навернення робила група невідповідальних людей, що це суперечить волі уряду і що навіть ті, хто прийняв католицизм, можуть бути покарані, бо вчинили всупереч побажанням уряду
Попи роз'їжджають по місцевості, і особливо у тих місцях, де є більші групи новонавернутих, як, наприклад, в Чесьніках, постійно є їх по кілька (тепер чотири) і під прикриттям творення польського православ'я проводять інтенсивну акцію реконвертування, збираючи декларації від свіжоохрещених, що повторно повертаються в лоно православної церкви. Там по території крутиться піп Лазука, якого викинули з Сєдліск за українську діяльність. Він часто перебуває у доктора Сагайкі, відомого українського діяча у Тишівцях.
Запровадження польського православ'я % в Чесьніках у офіційній формі, виставленій делегатом Міністерства освіти, де зі всієї парафії залишилось лише кілька неконвертованих осіб, мусило створити серед населення потяг, навіть наказ, до реконвертизму і вдарило як обухом по всій попередній акції, — це призводить у подальшому до поширення реконвертизму, завдаючи невимірної шкоди польськості.
Відомо, що піп з Чесьнік Лащук безпосередньо контактує з Міністерством освіти, вимагає отримання права навчання дітей у Горишові Польському, де, власне, нема православних. Те, що піп Лащук безпосередньо, навіть по телефону, звертається до директора департаменту Міністерства освіти пана Борковського і звідти отримує вказівки, чим хвалиться в місцевості при кожній нагоді, деморалізує і руйнує авторитет освітньої влади і адміністрації. Хіба боротьба з римо-католицькою вірою є безпосередньо у плані інтересів діячів Міністерства освіти?
У місцевості (Турковиці) виявлено, що за реконвертацію платили безпосередньо грошима з джерел підтримки православ'я.
Створення осередків польського православ'я адміністративною владою викликає пригноблення польського села і мусить викликати реакцію римо-католицького костелу, бо так, як і на Волині, це призведе до приниження польського елементу проти українського, адже у щоденному житті цього не вдасться уникнути.
У Грубешівському повіті жваву агітаційну діяльність розвиває піп, підполковник у відставці, священик Василь Мартиш, який, як правило, вночі у мундирі об'їжджає навколишні села і, посилаючись на свій авторитет полковника, закликає повернутися до православ'я новонавернутих як змушених і оббреханих не призначеними до цього діячами. Дня Іб. IV.ц. р. в церкві у Монятичах висловився до населення у процесі проповіді, що ті, хто з військовим оркестром запроваджені до костелу, тепер з оркестром будуть запроваджені до церкви.
З поляків на території Грубешівського повіту шаленіє куратор фундації Сташиця п. Чекановський, який, як мені останнім часом доповідають, глузує з авторитету війська, командує вчительством, наставляє населення, а відомо, що є прихильником українства до Бугу, що бажає жити з русинами, як із поляками. Серед суспільства поширюється про нього інформація, що має приятелів у Міністерстві сільського господарства і ніхто нічого йому зробити не зможе, а «в Міністерстві сільського господарства поляки мислять, як він». Вчинки цього найгрізнішого противника польськості, як поляка з широкими зв'язками, викликають таке глибоке роздратування у навколишніх польських селах, що з'являється побоювання спільної акції проти нього.
Усе це викликає хаос у місцевості, спричиняється до того, що територія втрачає самопочуття і динаміку польськості, не може знайти у себе грошей на акції, ні протидіяти реконвертизму шляхом належної місійно-освітньої опіки над новонавернутими.