Матеріали до історії Скитії-України ІV-V століть. Походження та дії гунів.
- Автор: Кіндратенко А. М.
- Язык: украинский
- Жанр: История
Электронная книга - «Матеріали до історії Скитії-України ІV-V століть. Походження та дії гунів.». Краткое содержание книги:
Загальноприйняте уявлення про гунів як про кочові азійські орди, що прийшли в Русь-Україну з Азії, яке подається в монографіях, підручниках та посібниках, є безпідставним наслідком фантазії на історичну тему, не грунтується ні на яких археологічних, етнографічних, лінгвістичних чи історичних даних, і має бути відхилене як хибне
30-й уривок (464 та 465 р. після Р.Х., 26-й уривок
за Г.Дестунісом)
За імператора Леонта до вандалів був відправлений зарахований до патриціїв Таціан, для ведення переговорів на користь італійців, а до персів Констанцій, якому втретє надали посаду іпарха (префекта) і який окрім консульського отримав звання патриція. Незабаром Таціан повернувся від вандалів без успіху, бо Гезеріх не прийняв його подання. Констанцій довго залишався в римському місті Едессі [північно-західна части Месопотамії], яке близьке до Перської землі, бо парфянський монарх довго відкладав його прийняття.
31-й уривок (465 р. після Р.Х., 27-й уривок
за Г.Дестунісом)
Посол Констанцій довго перебував в Едессі, як вже було згадано. Нарешті парфянський монарх звелів йому приїхати до себе. Цей повелитель не був у місті, а знаходився на границі персів та уннів-кидаритів. З цими уннами він вів війну під приводом, що вони не платили йому данину, яку давні царі парфів та персів на них наклали129. Батько уннського царя відмовився від сплати данини, вступив у війну з персами й передав її сину разом з царством.
Перси, стомлені довготривалою війною, вирішили припинити свої суперечки з уннами обманом. Піроз, тодішній цар персів [за персидською вимовою — Фіруз], відправив посольство до ватажка уннів Кунхи, і оголосив, що він хоче бути з ними в мирі, заключити союз й видати за нього свою сестру. Кунха був тоді ще молодим і не мав дітей. Він прийняв зроблену йому пропозицію. Але видана була за нього не пірозова сестра, а інша жінка, яку, вбравши її по-царському, відправив до нього цар персидський. Якщо вона не відкриє цього обману, сказав він їй, то буде царицею й користуватиметься добробутом свого чоловіка, в протилежному випадку буде скарана смертю, бо володар кидаритів не захоче мати замість дружини високого роду дружину рабського стану.
Піроз заключив з Кунхою мир, але не довго користувався плодами своїх хитрощів. Послана до Кунхи жінка, побоюючись, щоб він не узнав від інших про її походження і не віддав її жорстокій смерти, розповіла йому про обман Піроза. Кунха похвалив її за відкриту йому істину й продовжував тримати її біля себе як дружину.
Бажаючи помстити Пірозу за обман, він прикинувся, що веде війну із сусідніми народами і що має потребу не в людях, здатних до битви, — бо у нього суть багаточисельні сили, — а в начальниках для керівництва ними. Піроз послав до нього триста чоловік найповажніших персів. Кидаритський правитель одних вбив, інших скалічив і відправив до Піроза з повідомленням, що це зроблено в покарання за вчинений обман. Таким чином, війна між ними знову спалахнула й велась жорстоко.
Констанцій був прийнятий Пірозом в Торзі: так називалось селище [на сьогоднішній день невідоме], де перси мали свій стан. Тут залишався він кілька днів. Піроз обійшовся з ним привітно, але не дав пристойної відповіді і відпустив.
32-й уривок
(465 або 466 р. після Р.Х., 28-й уривок за Г.Дестунісом; 34-й уривок за В.Латишевим)
Після пожежі міста при імператорі Леонті в Константинополь прибув Говаз разом з Діонісієм. Він носив перський одяг і був оточений охоронцями за мідійським звичаєм. Царські придворні, що приймали його, спочатку зробили йому догану за нововведення [у В.Латишева — "за повстання"], але потім обійшлися з ним ласкаво й відпустили: він підкупив їх улесливими словами та тим, що носив на собі християнські символи.
33-й уривок
(466 р. після Р.Х., 29-й уривок за ГДестунісом; 35-й уривок за В.Латишевим)
Скіри та готи [остготи] воювали між собою, потім розійшлись і готувались кликати на допомогу своїх союзників. З цією метою відправили вони ходаків у Східну Римську імперію. Аспар дотримувався думки, що не треба допомагати ні тим, ні другим, а імператор Леонт хотів надати допомогу скірам. Він дав вказівку іллірійському полководцю послати їм належну допомогу проти готів.
[У цьому фрагменті у перекладі В.Латишева помилково замість "скірів" стоять "скіфи"].
34-й уривок (30-й уривок за Г.Дестунісом; 36-й уривок за В.Латишевим)
Приблизно в цей час до імператора Леонта прибуло посольство від синів Аттила з пропозицією про усунення попередніх незгод та про заключення миру. Вони хотіли по давньому звичаю з'їжджатися з римлянами на березі Істра, в одному й тому ж місці, продавати там свої товари й взаємно отримувати від них ті, в яких мали потребу, їхнє посольство, що прибуло з такими пропозиціями, повернулося без успіху. Імператор не хотів, щоб унни, які причинили так багато шкоди його землі, користувалися римськими торговими статутами130.