Версола. Книга 1. Колоніст

— Так от же один червоний — показав пальцем на той, що світився червоним спочатку.

— Це інше, це загальний результат лікування, він поступово мінятиме колір у бік зеленого. Як позеленіє — ця штука перестане рухатися і тріщати — відразу до мене, зніму приблуду, ясно?

— Спасибі, док — хлопець зацікавлено розглядав пристрій на своїй нозі.

— Спасибі в рот не покладеш, а-ха-ха-ха — засміявся від свого жарту лікар — з тебе тисяча сто двадцять бон.

Ком на зап'ястку пискнув, повідомляючи про отримання нової інформації — через хвилину Віктор підтвердив переказ коштів на рахунок медика.

— І ось ще що, хлопець — як опинишся з дівчиною в ліжку, скажи їй, що згори ти не можеш — у тебе ніжка бо-бо, а-ха-ха-ха — заіржав ескулап, випроваджуючи пацієнта з кабінету.

Наступних пару тижнів парочка нікуди не виїжджала, природно: Віктор більше часу проводив в інфомережі селища, вивчаючи історію колонізації Версоли, також завантажив собі базу по населених світах людства — натяків на Землю там не було і близько. Багато часу приділяв своєму морально-психологічному стану — часто зустрічався з протилежною статтю — тут йому навіть якось таланило перший час, і він намагався зрозуміти, чого це його так полюбили місцеві жінки, оскільки проблем з тим, щоб познайомитися і затягнути подругу в ліжко, не було ніяких. Як виявилося, все було прозаїчніше: лікар і його напарник розповіли своїм знайомим про дивовижне повернення пари мисливців з багатими трофеями і вдало відбитій ментальній атаці звірів. Додали до цього ще і бійці зовнішньої охорони периметра, барвисто розписавши усі тонкощі прибуття їх всюдихода в селище — усе це створило хлопцю деякий ореол героя, що врятував свого напарника від неминучої загибелі. Тому усі мисливці і (мисливки?) прагнули ближче познайомитися з ним, виразити свою повагу, ну а дівчата хотіли познайомитися ще ближче. Землянин був зовсім не проти, навіть зовсім навпаки, всіляко розширюючи круг своїх знайомств серед жіночого населення селища. За два тижні помітив, що дивний агрегат на коліні перестав виявляти яку-небудь активність, а головний світлодіод горів рівним зеленим кольором — відправився до доктора.

— Так, подивимося, як все пройшло, молодий чоловіче — бурмотав медик, знімаючи складний пристрій з ноги, а Віктор трохи здивувався такому зверненню — на вигляд докторові було трохи більше, ніж йому.

Результат лікування задовольнив ескулапа, та і сам пацієнт це бачив — на шкірі були ще видні рожеві шрами, але в цілому, коліно і нога виглядали, як нові. Єдиним наслідком виявилася спрогнозована медиком легка кульгавість — людина відчувала деяку незручність при ходьбі, правда, ніяких неприємних або больових відчуттів не відчував. Того ж дня партнери стояли біля свого всюдихода і розглядали ушкодження, які він отримав при атаці незрозумілої істоти біля селища.

— Що сказали в майстерні, Волш, скільки коштуватиме ремонт? — Віктор розглядав лобове скло, покрите дрібними тріщинами.

— Ну що сказали — сказали, читай і скинули перелік ремонтних робіт і ціни, лови — передаю копію.