Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки
Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

Электронная книга - «Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки». Краткое содержание книги:

Хендрік Грун став героєм у Нідерландах і нестримно підкорює весь світ: його щоденник перекладено 20 мовами, готується екранізація, а кількість шанувальників стрімко зростає. Він — новий герой. Він — старигань, який почав по-справжньому жити тільки у вісімдесят три, але збагнув сенс життя і зробив із ним усе, що тільки можна було зробити! Його історія надихає, його пригоди вражають, його філософія наснажує. Ніколи не пізно зробити щось зі своїм життям! Коли тобі вісімдесят три, а за плечима ні кола, ні двора і ти доживаєш віку в державному притулку, то здається, що твоєму життю (чи точніше — існуванню) настав край. Але Хендрік Грун вважає інакше. Одного дня він вирішив явити світові і себе, і свій напрочуд щасливий «притулковий» побут, задля цієї мети розпочавши вести щоденник. І цей неупереджений опис старечого життя таким, яким воно є — з усіма його вставними щелепами та підгузками, маразмами та болями, — цей сміх крізь сльози переконує нас, що ніколи нічого не втрачено, що все тільки починається. Зрештою, як на схилку літ почалося все і для Хендріка.
1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 25
Перейти на страницу:

Та не будьмо лицемірами: я сповна насолоджувався рибковим скандалом. Ну не міг же я вдавати, що це мене печалить. Цей трафунок, що зненацька порушив спокій усіх пожильців, можна назвати видатним. Планую згодом повернутися до Відпочинкової кімнати, щоби отримати порцію соковитих рибкових теревенів.

Минула зима. На землі ні сніжиночки, але вчора я бачив першого старого шкарбана, котрий виповз надвір, натягнувши поверх черевиків вовняні шкарпетки, щоби ногам не було ковзко.

Вівторок, 15 січня

А ось і він — перший цьогорічний снігопад. А це означає, що ніхто не ризикне вийти назовні, і, крім того, всі запасатимуться провізією. У маленькій крамничці внизу вам не вдасться купити ні печива, ні плитки шоколаду. Війна, ви ж знаєте.

Нинішній молоді пощастило, що ми єдині, хто пережив війну, а отже, їм не доведеться більше слухати заяложені байки про суп із тюльпанових цибулин чи про те, як заради пучка моркви люди волоклися по сім годин.

Отже, разом — сім мертвих рибок.

Учора викликали поліцію. Двоє молодих констеблів зеленого поняття не мали, як розслідувати цю справу. Жодними видатними талантами, як то показують по телевізору, вони не вражали. Спершу ця пара оглянула кожний куточок акваріума, включно із тріщиною. Так, наче мріяли знайти хоч одненьку рибку, придатну для воскресіння.

— Еге ж, вони всі поздихали, — сказав один.

— Це, мабуть, тістечко з ними таке зробило, — зауважив другий.

Стельваген наказала залишити мертвих рибок в акваріумі, позаяк вони мали слугувати речовим доказом. Хтозна, може, вона очікувала прибуття криміналіста-патологоанатома.

Хай там як, а схоже, що поліціянти жадали якомога швидше вшитися звідти, але вшитися якось пристойно. Директорка наполягала на щонайретельнішому розслідуванні, одначе молодший поліціянт сказав їй, що для цього знадобиться заява про порушення кримінальної справи.

Чи може вона подати її просто зараз? Ні, їй доведеться домовитися про зустріч у відділку, або особисто, або на веб-сайті.

Гаразд, але що ж вони збираються робити зі здохлими рибками? Констебль запропонував смітник. «Але щоби вони там не затримувалися надовго. Зрештою, їх можна змити в унітаз». Потім панове крутнулися на підборах і покинули будівлю. «Гарного вечора, мадам». Пані Стельваген була приголомшена. «Обурливо! Це просто обурливо! І це ваша подяка платникам податків?»

Нема нічого приємнішого від споглядання безпорадного жіночого шаленства. Вочевидь, її влада не поширювалася за межі чотирьох стін цієї установи.

Середа, 16 січня

Приходив Еферт. Аби не навідуватись у Відпочинкову кімнату, ми пішли трохи почовгати по снігу: п’ять хвилин човгання, п’ять — відпочинку. Аж нараз зіткнулися із вимушеним вибором: ролятор[6], мобільний скутер чи мікроавтомобіль «Canta LX»[7]. Такі спокусливі варіанти!

Тиждень тому перед середньою школою, що за рогом, вигулькнув хлопчина шістнадцяти чи сімнадцяти років на томатно-червоному «Canta», який, мабуть, «позичив» у свого діда. Він скористався маленьким авто, щоби перевозити рюкзаки найвродливіших дівчат, у той час як самі ці дівчата їхали поруч на велосипедах. Я ніколи не бачив юнаків, які б задля розваги роз’їжджали на мобільному скутері чи штовхали ходунки. Саме тому я віддавав перевагу комфортному «Canta», навіть якщо мене зачислять до всіх інших нікудишніх водіїв за кермом однієї із цих бляшанок з-під печива.

Одного разу цей «Canta» на повному ходу влетів у кондитерську, а зупинив його лише водоспад із лакричних цукерок та сортового пісочного печива, і ще, можливо, страхітливі личка двох огрядних панянок, що трохи сплющились об лобове скло. Виявилося, що їхня шавка застрягла під гальмівною педаллю. Правда краща за вигадку.

Тут темою чи не кожної розмови ставав сніг або вся ота акваріумна дурня. Старі пліткарі продовжували вигадувати найнеймовірніші теорії змови, а дехто не соромився робити й необґрунтовані обвинувачення, от наприклад: приблизно у час рибковбивства у коридорі, де розташований акваріум, двоє пожильців бачили пані Алтьє…

Те, що в тому коридорі розташована її кімната і що, перебуваючи на три поверхи вище, вона навряд чи змогла би залізти крізь вікно, ніхто навіть до уваги не брав. Бідолашна Алтьє, боязлива сіренька мишка, яка не важить навіть 40 кілограмів і не сміє глянути вам у вічі, яка ніколи не скривдила ані мухи, ані рибки!

Після візиту поліціянтів директорка зібрала всіх пожильців, «аби трохи вгамувати пристрасті». Вона проінформувала, що кожну кімнату на другому поверсі обшукають «для проформи». Так наче кімната злочинця мала бути всіяна тістечковими крихтами. Ніхто не посмів запитати, чи керівництво має право оглядати кімнати. І я теж — забракло мужності.

вернуться

6

Ролятор — один із різновидів пристосувань для полегшення самостійного пішого пересування. Три- або чотириколісний візок, обладнаний ручками для опертя, ручними гальмами-фіксаторами, а часто й додатковими аксесуарами, як-от сидіння, багажний кошик чи сумка, тримач для милиць.

вернуться

7

«Canta LX» — двомісний мікроавтомобіль, створений у Нідерландах спеціально для водіїв з обмеженими фізичними можливостями.

1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ... 25
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)