Сказання про дітей Гуріна

Розділ I

Дитинство Гуріна

Гадор Златоглавий володарював над едайнами та був улюбленцем елдарів. Він жив за часів правління Фінґолфіна, який наділив його багатими землями на півночі Гітлуму, в краю, що звався Дор-ломін. З його донькою Ґлорезель одружився Галдір, син Галміра, володаря людей із Бретілу, а Гадорів син Ґалдор Високий на тому самому весіллі заручився з Гарет, донькою Галміра.

Ґалдор і Гарет нажили двох синів, Гуріна та Гуора. Гурін був на три роки старший за брата, але, вдавшись у материн народ, був нижчий на зріст, аніж люди батькового роду. Зате в усьому іншому нагадував діда Гадора, міцного тілом і палкого духом. Тільки пломінь у ньому горів рівніше, а сила волі була незламна. З-поміж усіх мужів Півночі Гурін знав радників нолдорів найбільше. А Гуор вдався дуже високим, найвищим серед едайнів, опріч хіба що його сина Туора, а до того ж — і вправним бігуном. Утім, у тривалих перегонах першим діставався дому Гурін, адже наприкінці шляху біг так само прудко, як і на початку. Обидва брати любилися між собою і в юності були нерозлийвода.

Гурін одружився з Морвен, донькою Бараґунда, онукою Бреґоласа з Дому Беора, близькою родичкою Берена Однорукого. За ясний погляд і прегарне обличчя темнокосу та струнку Морвен люди нарекли Елезвен — «ельфопрекрасною», — та була вона радше суворою духом і гордою. Біди Дому Беора каменем лягали на її серце, бо наче у вигнання пішла вона з Дор-ломіна в Дортоніон після нищівного Браґоллаху.

Сина свого Гурін і Морвен назвали Туріном, і народився він якраз того року, коли Берен дістався Доріату і зустрів там Лутіен Тінувіель, доньку Тінґола. У Морвен також народилася донька на ймення Урвен, але всі, хто знав її за недовгого життя, кликали дівчинку Лалаіт, що означало «сміх».

Гуор одружився з Ріан, двоюрідною сестрою Морвен, донькою Белеґунда, онукою Бреґоласа. Волею жорстокої долі було те, що жила вона саме в ті дні, бо мала ніжне серце і не любила ні полювань, ані воєн. Зате любила дерева та квіти диких просторів, чудово співала і складала пісні. Не минуло і двох місяців після їхнього шлюбу, як Гуор пліч-о-пліч із братом виступив на Нірнает-Арноедіад, і вже ніколи не довелося йому побачитися з дружиною.

А тепер наша оповідь повертається до юних Гуріна та Гуора. Кажуть, деякий час діти Ґалдора, за звичаєм тогочасних півничан, мешкали у їхнього дядька Галдіра у Бретілі як його прийомні сини. Обоє ставали разом із людьми Бретілу до битв проти орків, котрі тоді чинили набіги на північні кордони тих земель. І Гурін, хоч і мав лише сімнадцять літ, показував себе богатирем, а Гуор, іще молодший, не поступався зростом зрілим мужам його народу.