Час Змін. Свобода
- Автор: Сакара Євген Ігорович
- Серия: Час Змін #1
- Язык: украинский
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Час Змін. Свобода». Краткое содержание книги:
Мовне питання, політична криза, контроль влади олігархами – це все тимчасові проблеми, які народу України потрібно подолати найближчим часом. Це не ті нереальні проблеми, на які потрібні роки. Роки потрібні на розбудову країни, повернення боргів, побудову доріг, якісної медицини та багато іншого...
Змінити Владу, так само як і відвернути антиукраїнські закони – діло декількох місяців. Все набагато легше, ніж більшість із нас думає.
– Питань більше немає.
– На ферму будемо заїжджати?
– Ні, я читав працю Богдана на цю тему, знаю, що у вас тут все відмінно.
– Добре, наступна зупинка – студія звукозапису.
6. Студія звукозапису. Фестиваль
10:37. В Свободі було побудовано декілька готелів для туристів та гостей, які щороку відвідують музичний фестиваль “Мова”. У підвалі одного з готелів знаходиться студія звукозапису.
Ця студія є безкоштовною як для молодих, так і для відомих гуртів. Музиканти приїжджають сюди записувати свої альбоми з усієї країни. Їм надається у розпорядження звукорежисер, кімната для репетицій, кабінка для запису, безкоштовні номери у готелі та їжу з їдальні. Але для цього потрібно пройти цензуру.
Кожний гурт, який хотів записатись у студії, записавши декілька своїх пісень у будь-якій якості, присилав їх на поштову скриньку студії. Після цього пісні прослуховувалися звукорежисером, Богданом, та ще деякими зацікавленими особами. Записам давалась оцінка і вирішувалось, давати можливість гурту записатися чи ні. При позитивному рішенні, після запису, гурт отримував тисячу копій свого альбому безкоштовно і запрошувався на фестиваль “Мова”, де його учасники могли показати себе та продати свій альбом. Більше того, їхній альбом з’являвся в онлайн-магазині Свободи, де кожен міг би оцінити та придбати його. Було лише одне обмеження – після збору визначеної суми, зазвичай вона складала від 100 до 500 тисяч гривень, альбом переходив у надбання нації зі збереженням авторства та ставав безкоштовним для всіх.
Таким чином робився вклад у розвиток україномовної музики, як частини української культури.
Так, як Олександр в юнацькі роки вчився грати на гітарі, його цікавила студія не лише для статті, це була подорож у минуле, де ще молодий юнак з друзями грали в гаражі власні пісні та мріяли записати альбом, виступати по містах, стати відомими на всю країну...
Тому журналіст відразу зайшов у кімнату для репетицій. Вона являла собою велике приміщення розміром приблизно п’ятдесяти квадратних метрів, стіни були обклеєні спеціальними шумопоглинаючими шпалерами, у центрі стояла майже нова ударна установка, поруч знаходилися два пюпірта та чотири стільці. Ближче до стінки стояв підсилювач, зверху якого розмістився мікшер. Вони з’єднували між собою шість трьохсот-ватних моніторів. На одній стіні висіло три бас-гітари відомих фірм, чотири акустичних гітари та шість електрогітар. Під ними на поличці охайно були складені десятка з два педаль ефектів.
Тьмяне освітлення надавало всьому цьому якогось духу минулого, хотілось взяти гітару і почати грати.
– Це все можна використовувати для репетицій? – кивнувши головою на гітари запитав журналіст.
– Звісно. Якщо цього замало, музиканти можуть попросити ще.
– Наприклад?
– Ну недавно записувався гурт з Кривого Рогу. Вони попросили для репетицій скрипку. Ми забезпечили їм цей інструмент.
– Тобто, можна безкоштовно репетирувати та записуватися на ваших інструментах, ще і просити все, що заманеться?
– В межах розумного, – посміхаючись уточнив Андрій. – Звісно ж, якщо вони попросять дівчат, то ніхто їм їх не привезе. Але якщо попросять допомоги звукорежисера для аранжування чи покращення партії, чи якісь інструменти – ми підемо назустріч.
– Круто! Було б це все років десять назад... – зітхнув Олександр. – Добре, продовжимо. В чому полягає цензура? Яким гуртам ви не даєте можливість записатись?
– Забороняються пісні, які містять в собі антиукраїнську пропаганду, нецензурну лексику, пропаганду сексу, бандитизму, алкоголю, наркотиків та інших речей, які шкодять нації. Ну і звісно ж ігноруються гурти, які співають не українською мовою.
– Навіть якщо це англійська?
– Звісно, ми допомагаємо українській культурі. Інші ж можуть у нас записуватися, але вже не безкоштовно і зі своїми інструментами.
– Багато у вас таких було?
– Поки жодного гурту.
– А якщо гурт не дуже зіграний для запису або має в репертуарі примітивні пісні?
– Але гурт пройшов цензуру? – Уточнив Андрій.
– Так, скажімо в них є декілька відмінних пісень.
– Ну тут або запишуть ці декілька пісень, як говорив Богдан, навіть якщо гурт написав лише одну якісну пісню – значить гурт вдався, або ж, якщо можливо допрацювати, то їм допоможе наш звукорежисер Макс. Він дуже талановита людина, зможе будь-що довести до ідеалу.