Ми, горобчики

Думав Чику, думав, та й надумав колекціонувати яйця. Почав він їх тягати потроху й невдовзі зібрав уже дуже багато. Та як і кожний колекціонер, Чику захопився й почав брати зовсім незнайомі йому яйця. Деякі з них були дуже підозрілі, Чику стверджував, що він викопав їх із землі. Було, наприклад, у тому зібранні еластичне, мов гумовий м’яч, яйце, і ми часто ганяли його по галявині. А воно підскакувало, ніби накачане повітрям. Ніхто не міг пояснити, що то за яйце, і всі птахи, яких ми питали, казали, що не чули про гумове яйце. У Фу, який стрибав біля нас у дитячій майці, сказав, що і в Китаї не чув нічого подібного.

Чику задер дзьоба й казав усім, що це, мабуть, Ґуллівер серед яєць. Хто б звідки не з’явився, він одразу ж його запрошував — похвалитися своєю колекцією. Є така пташка сиворакша. Чику покликав і її глянути на гумове яйце. Прийшла сиворакша — галаслива, балакуча, як кулемет, і така смердюча, що можна подумати, наче від самого народження ніколи не вмивалася. Вона й справді не вмивалася, однак це не заважало їй ходити вичепуреною, із синіми бантами на крилах, на хвості, ще й перев’язаною чорними стрічками, — дивишся на неї, і здається, ніби й сам перетворюєшся на бант.

Сиворакша кожне яйце назвала, адже вона багато знає, бо всюди стромляє свого носа, всякі журнали гортає, а найбільше — французький журнал 1903 року, в якому намальовані такі самі банти, як і в неї. Побачивши гумове яйце, сиворакша замислилася. Поки думала, вирішила, що краще думати не мовчки, а розповідати нам якусь історію. Думає вона, поглядає на яйце, а нам каже, що має намір купити автомобіль для мандрівок. Ми питаємо її: може, це яйце автомобіля? Вона ж відповідає, що автомобіль не висиджує яєць. А тим часом гумове яйце зненацька розкололося, з нього висунулася якась мордочка й загрозливо просвистіла: «С-с-с-с-с!» Сиворакша сахнулася так швидко, що в одну мить підхопила всі свої тисячу триста бантів і блискавично зникла разом зі своїм французьким журналом 1903 року. Цвір дав задній хід, а Чику підскочив і повис над гніздом. Ми перебралися на верхні гілки і жахнулися, побачивши, що з гумового яйця вилазить безнога тварина й люто сичить: «С-с-с-с-с!», — загрожує цілому світові й розглядає нас хижими очима. То була гадюка.