Лінкольн у бардо
- Автор: Сондерс Джордж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-622-0
- Переводчик: Андрей Маслюх
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Лінкольн у бардо». Краткое содержание книги:
преподобний еверлі томас
Ми в дитинстві щасливою юрбою купчимося навколо велетенського чана з киплячим шоколадом, а наша люба міс Бент помішує те вариво і лагідно до нас прицмокує, ніби ми не діти, а якісь кошенята.
роджер бевінс ііі
Боже мій, як це чудово — натрапити в собі на такі приємні подробиці!
ганс воллмен
Як же ми забули? Забули про всі ці щасливі миттєвості?
преподобний еверлі томас
Щоб зоставатися тут, треба ретельно й безперервно обдумувати ті головні причини, які й спонукають тебе тут зоставатися, навіть якщо задля цього доводиться жертвувати всім іншим.
роджер бевінс ііі
І постійно шукати нагод розповісти свою історію.
ганс воллмен
(Якщо ж розповідати її вам заборонено, то все одно треба про неї думати, думати й думати.)
преподобний еверлі томас
Та тепер ми побачили, як дорого нам це коштувало.
Скільки ж усього ми забули — про те, чим були і що знали.
роджер бевінс ііі
Одначе тієї миті, завдяки цьому благодатному масовому співперебуванню…
преподобний еверлі томас
З’ясувалося, що ми (ніби квіти, з яких щойно прибрали каміння) повернулися певною мірою до свого повноцінного природного стану.
роджер бевінс ііі
Так би мовити.
ганс воллмен
То було приємне відчуття.
преподобний еверлі томас
О, так.
ганс воллмен
Дуже приємне.
роджер бевінс ііі
До того ж усе це, схоже, пішло нам на користь.
преподобний еверлі томас
Озирнувшись, я побачив, що на містері Воллмені зненацька з’явився одяг, а його член змалів до нормального розміру. Вигляд у нього був, щоправда, геть нечупарний (друкарський фартух, заляпані фарбою черевики, розпаровані шкарпетки), та все ж він був одягнений: чудо та й годі.
роджер бевінс ііі
Побачивши, що містер Бевінс здивовано позирає на мене, я глянув на нього й собі. Виявилося, що він уже не безладне скопище очей, носів, рук тощо, на яке, відверто кажучи, й дивитися було важко, а вродливий молодик вельми приємної зовнішності: двоє очей, один ніс, дві руки, рум’яні щоки, та ще й копиця чудового чорного волосся там, де раніше наростало стільки очей, що для волосся вже не залишалося місця.
Словом, привабливий хлопець з належною кількістю всього, що треба.
ганс воллмен
Даруйте, якось знічено озвався преподобний, можна щось у вас запитати? А який вигляд у мене?
Дуже навіть непоганий, запевнив його я. Цілком спокійний.
Зовсім не наляканий, додав містер Воллмен.
Брови там, де й мають бути, а не ген на чолі, докинув я. Очі не вирячені.
І волосся вже не стоїть сторч, сказав містер Воллмен.
А рот більше не круглий, наче бублик, мовив я.
роджер бевінс ііі
І ми були не єдині, кому згадана благодатна подія пішла на користь.
преподобний еверлі томас
З не відомих нам причин Тіма Міддена завжди переслідувала більша за нього копія його самого, яка постійно над ним нахилялася і шепотіла якісь бентежні слова. Тепер це страшидло зникло.
ганс воллмен
Містер Декруа та професор Блумер роз’єдналися і, хоч би й ходили пліч-о-пліч, більше не зросталися.
роджер бевінс ііі
Містер Тедмілл, клерк, який зганьбився, бо помилково надіслав один важливий документ не туди, куди треба було, і цим спричинив крах своєї фірми, і потім ніяк не міг знову влаштуватися на роботу, і почав пити, і втратив ще й дім, і лише дивився, як його дружина внаслідок усіх тих гризот опинилася у хвороб-коробі, а їхні діти — у різних сиротинцях, бо через своє розгульне життя дбати про них він був неспроможний, зазвичай з’являвся на людях зігнутий під вагою своєї провини мало не до самої землі; схожий на увінчану сумним віхтем сивого волосся дужку, він увесь трусився і рухався надзвичайно обережно, бо навіть думка про хоча б найменшу помилку викликала у нього дикий жах.
Тепер же перед нами постав моторний молодий хлопець з розкуйовдженою чуприною та з квіткою на лацкані; він щойно отримав призначення на нову посаду і повнився найкращими сподіваннями.