Лінкольн у бардо

Преподобний, мовив до мене містер Бевінс, підете з нами? За цих обставин вирішальну роль може зіграти навіть одна додаткова голова.

Особливо така потужна, як ваша, докинув містер Воллмен.

Колись, багато років тому, ми з друзями здійснили l’occupation[5] однієї розсвареної молодої пари, що потай пробралася сюди вже після призначених для відвідування годин. Тоді ми спонукали тих молодих людей до перелюбу. Як наслідок, вони відновили свої стосунки. Десь через рік після цього примирення той самий молодий чоловік знов опинився тут. Побачивши, що він, очевидно, шукає місце, де відбувалося згадане побачення, ми сповнилися цікавістю і повторили l’occupation. Виявилося, що причини незгоди, які допровадили до розриву стосунків тоді, згодом, потрапивши у родючий ґрунт подружнього життя, знай розросталися і множилися й урешті-решт призвели до того, що молода дружина за допомогою отрути вкоротила собі віку.

Доводилося хоч-не-хоч визнати, що через те втручання у нас на руках тепер була кров.

Я заприсягнувся тоді, що ніколи більше не братиму участі у подібних справах.

Та моя симпатія до хлопця, а також усвідомлення того, що саме я через свою неуважність накликав певною мірою біду на його голову, спонукали мене тепер знехтувати тією обіцянкою і долучитися до своїх друзів.

преподобний еверлі томас