Фаренго. Ч. 2. Гніздо
- Автор: Ешкилев Владимир
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-036-0
- Жанр: Космическая фантастика
Электронная книга - «Фаренго. Ч. 2. Гніздо». Краткое содержание книги:
— Від чотирьох до шести стрибків, — підтвердив Зоран, який уже вивів на тривимірний екран демонстратора координати планет і збудовані супремусом зображення оптимальних рейсових траєкторій.
— Якщо Вольск вже про все доповів, я би хотіла задати йому ще кілька питань, — звернулась до командора Вей. — Так сталось, що я опрацьовувала ксенобіологічну складову нашої зустрічі з ґиргами й практично не спілкувалась із членами групи Вольска…
— Запитуйте, — дозволив Зоран.
— По-перше, Алексе, що ви знайшли з проблеми невідповідностей у хронології?
— Що це за проблема, поясніть. — запитав баронесу другий пілот Селас.
— Так, ми про неї перший раз чуємо, — підтримали його корабельні косманалітики.
— Я все поясню, — запевнив їх Вольск. — Але, колеги, я ще не закінчив доповіді. Я вважаю, що ми повинні сконцентрувати увагу на системі Гаспардус, а планету 7КВ506:1 нехай проінспектують або ґ’орміти, або ж інший корабель Зоряного Флоту.
— Які в тебе є аргументи? — поцікавилась Церм.
— У магонійських файлах згадується про рідкісний ізотоп родону, який є одним із маркерів атмосфери гнізда. В атмосфері 7КВ506:1 його немає, а на п’ятій планеті Гаспардуса є. Окрім того, до Гаспардуса нам ближче.
— Відстань не є аргументом, — докинула Мулан.
— Але ж ґ’орміти, — зауважив Мо Кирик, — повідомляли, що давнє гніздо ґиргів було саме на гарячій планеті. Цій умові відповідає не п’ята Гаспардуса, а перша Спеншити, яка обертається поряд із короною зірки. До речі, 7КВ506:1 настільки розжарена, що родоновий слід може бути непомітним. Його, разом із частиною атмосфери, постійно здуває потужний потік «сонячного вітру».
— Це доречне зауваження, — кивнув Вольск. — І наша група його врахувала. — Атмосфера гарячої планети активно збіднюється «сонячним вітром». Це й не дає підстав припустити, що там живе матка. Ми змоделювали можливу еволюцію атмосфери 7КВ506:1 у кількох варіантах. Скажемо так, зі сплячою маткою і з активною маткою. Якби атмосферу гарячої планети формувала матка, її активність мала би бути просто фантастичною.
— А точніше можна? — запитала Вей.
— Тут ми вступаємо в область стохастичної невизначеності, — визнав техноархеолог. — Ми не можемо обрахувати біологічну активність матки числом народжених нею ґиргів. Але ми вирахували, що для підтримання атмосфери на першій планеті Спеншити матка мала б виробляти до мільйона тонн газів кожної доби. Якщо кількість виділених нею газів залежить від кількості спожитої їжі — а це, колеги, більш аніж очевидно — то, виходить, ґирги відправляють до гнізда щодобово сотні тисяч тонн м’яса. Але ж це нісенітниця. Звідки може взятись стільки м’яса? Це ж треба щорічно з’їдати фауну цілої планети…
— Непереконливо, — перервала техноархеолога баронеса. — Ми не знаємо можливостей матки та специфіки її життєдіяльності. Нам навіть немає з чим порівняти, адже ми ніколи не зустрічались з організмами такого типу. Як на мене, продуктивна істота вагою у тисячі тонн не може існувати без постійного притоку їжі у співмірній з її розмірами кількості. Якщо матка існує, значить, вона їсть. А на скількох світах одночасно пасуться її породження, ми можемо лише здогадуватись… Може б, ти, Алексе, залишив аналіз активності гнізда космоаналітикам і біологам, а натомість розповів би нам, що саме ти думаєш про вік «піраміди» та хронологію функціонування в ній чужої бази?
— Як скажете, підполковнику, — вигляд у Вольска був ображений. Він не очікував критики з боку Вей. — Щодо хронології функціонування бази, колеги, то головна проблема в тому, що згідно з усіма існуючими даними, магонійська цивілізація існувала у проміжку в сто тисяч років. Найдавніші міста на Піфії-Магонії мають вік приблизно сімсот сімдесят тисяч років, а переселення магонійців на невідому нам планету відбулось близько шестисот вісімдесяти тисяч років тому. Вважається, що після того в нашій області Галактики магонійці ніяк себе не проявили. Але вік тієї магонійської техніки, яку ми знайшли у «піраміді» — приблизно двісті тисяч років, тобто вона функціонувала через чотириста вісімдесят тисяч років після того, як предки залишили нашу область Галактики. Притому техніка на базі така сама, як і в Пізній період магонійської цивілізації. Таке враження, колеги, що якась гілка магонійців проспала в анабіозі майже півмільйона років, прокинулась двісті тисяч років тому і почала досліджувати ґиргів на Тифоні. А потім або знову заснула невідомо де, або ж безслідно зникла.