Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація
- Автор: Зінченко Ірина Олександрівна, Тютюгін Володимир Ілліч
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 978-966-8030-47-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація». Краткое содержание книги:
В окремих розділах монографії розглядаються питання про визначення обставин, що виключають одиничний злочин у структурі множинності злочинів, а також з'ясовується місце одиничного злочину в системі інституту множинності злочинів.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
Під час досудового слідства і в судовому засіданні А. сам визнавав факт побиття ним потерпілого і стверджував, що не мав умислу на вбивство. Зазначені твердження засудженого не спростовані, у матеріалах справи немає даних, які б свідчили про намір А. вчинити вбивство У. Згідно з матеріалами справи засуджений, потерпілий і свідок К. упродовж вказаного дня розпивали спиртні напої. Застілля вони розпочали у квартирі останньої з самого ранку. Напідпитку з'ясовували між собою стосунки і весь час сварились. Надвечір, коли вони знову зійшлися, між А. і У. розгорівся конфлікт, оскільки К. продовжувала за столом жалітись на останнього та розповідала, що він її часто б'є. А. став на захист господарки квартири. Заявивши, що провчить її кривдника, він побив його руками і ногами.
Щодо безпосередньої події злочину, то суд, згідно з мотивувальною частиною вироку, побудував своє рішення винятково на показаннях свідка К. на досудовому слідстві. Разом із тим він проаналізував їх вибірково. До того ж у судовому засіданні К. безпосередньо не допитувалася, і ті її твердження, які мають суттєве значення для справи, залишилися без уваги. Йдеться про наступне: К. зазначала, що як тільки А. на її зауваження припинив бити У., він заставив потерпілого йти до ванної кімнати вмитись і, не дочекавшись цього, примусив його зробити це. Незабаром вони вийшли звідти, та А. знову почав бити потерпілого, проте на її зауваження припинив свої дії і пішов із квартири. Крім цього, К. твердила, що коли А. залишив квартиру, то вони ще раз повернулись до спиртного. Вона пригостила і потерпілого, який перебував на підлозі, при цьому запитала його чи потрібно викликати швидку допомогу, але він відмовився.
За таких обставин вчинене А. діяння необхідно розглядати не як умисне вбивство У., а як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого. Тому злочинні дії засудженого слід перекваліфікувати з п. 13 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України[348].
Завершуючи розгляд питання щодо поняття і видів одиничних злочинних діянь, зазначимо, що проведений в роботі їх аналіз надає підстави зробити наступні висновки.
1. При встановленні єдності злочинного діяння необхідно базуватися на двох критеріях: юридичному і соціальному. Одиничний злочин конструюється законодавцем, виходячи із соціальних властивостей відповідного діяння, і, передусім, типовості цього діяння, єдності його об'єктивних і суб'єктивних ознак. Із точки зору юридичної форми — одиничний злочин завжди передбачається кримінально-правовою нормою в якості одного (єдиного) складу злочину. Отже одиничний характер вчиненого злочину визначається як межами кримінально-правової норми, так і соціальним змістом вчинених дій, що складають зміст злочину. Ігнорування хоча б одного із зазначених критеріїв призводить до неправильного встановлення змісту злочину, і як, наслідок, до помилок у кваліфікації.
2. Одиничні злочини можуть мати найрізноманітніші юридичні конструкції і виявлятися у різних видах. Вони можуть бути простими і ускладненими. В останньому випадку не виключається їх зовнішня схожість із множинністю злочинів і виникає потреба у відмежуванні від неї.
3. Важливість з'ясування поняття і сутності одиничних злочинів обумовлюється тим, що вони є найважливішим інструментом у пізнанні інституту множинності злочинів.
По-перше, одиничні злочини дають змогу з'ясувати із яких структурних елементів складається сама множинність.
По-друге, визначення поняття та видів одиничних злочинів має значення як для кваліфікації злочинів, так й для призначення за них покарання.
Нарешті, це дає можливість знайти критерії для відмежування одиничних злочинів від схожих з ними видів множинності та інших кримінально-правових інститутів і уникнути тим самим помилок при кваліфікації.
348
Див.: Кримінальне судочинство в Україні: Судова практика. Злочини проти життя особи (вбивства): Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. — С. 480-482.