Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація
- Автор: Зінченко Ірина Олександрівна, Тютюгін Володимир Ілліч
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 978-966-8030-47-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація». Краткое содержание книги:
В окремих розділах монографії розглядаються питання про визначення обставин, що виключають одиничний злочин у структурі множинності злочинів, а також з'ясовується місце одиничного злочину в системі інституту множинності злочинів.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
А.І. Рарог виділяє два типи злочинів, кваліфікованих за наслідками, залежно від особливостей їх суб’єктивної сторони. Перший тип складають злочини, основний склад яких є матеріальним, а в ролі кваліфікуючої ознаки виступає більш тяжкий наслідок, ніж той, що є обов'язковою ознакою основного складу. Для цих злочинів характерним є те, що кваліфікуючий наслідок полягає у спричиненні шкоди не тому безпосередньому об'єкту, на який посягає основний вид даного злочину, а іншому об’єкту. Скажімо, умисне тяжке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК) в якості об’єкта має здоров'я людини, однак якщо воно спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), то об’єктом цього необережного посягання стає життя людини. Злочини з похідними наслідками даного типу характеризуються умисним спричиненням прямого наслідку і необережним ставленням до більш тяжкого похідного наслідку, який є кваліфікуючою ознакою цього злочину.
Другий тип злочинів, кваліфікованих за наслідками, характеризується неоднорідним психічним ставленням до дії (бездіяльності), що є злочинними незалежно від наслідків, а також до кваліфікуючого наслідку. Це стосується тих злочинів, основний склад яких є формальним, а кваліфікований склад містить певні тяжкі наслідки. Вказані наслідки можуть визначатися конкретно, наприклад, незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК) або формулюватись за допомогою оціночних понять — зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 152 КК). У складах цього типу умисне вчинення злочинної дії (бездіяльності) сполучається із необережним ставленням до кваліфікуючого наслідку[343].
Звернемо увагу, що в КК РФ 1996 р. питання щодо відповідальності за злочини, які вчинені з двома формами вини, регламентується безпосередньо в законі У ст. 27 КК РФ зазначається, «якщо в результаті вчинення умисного злочину спричиняються більш ТЯЖКІ наслідки, які за законом тягнуть більш суворе покарання і не охоплюються умислом особи, кримінальна відповідальність за такі наслідки настає тільки у випадках, якщо особа передбачала можливість їх настання, але без достатніх до того підстав розраховувала на їх відвернення, або у випадку, якщо особа не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання цих наслідків У цілому такий злочин визнається вчиненим умисно». Приблизно так само вирішується зазначене питання і в КК Туркменістану 1997 р. тощо.
Отже, додаткові (похідні) наслідки можуть бути поставлені особі у провину лише за умови необережного до них ставлення. Щодо діяння і основного (прямого) наслідку повинна бути встановлена умисна форма вини.
Таким чином, підсумовуючи розглянуті вище ознаки, визначимо, що злочин із похідними наслідками — це вид багатооб'єктного ускладненого одиничного злочину, в якому умисне суспільно небезпечне діяння спричиняє два окремих наслідки — основний (прямий) та додатковий (похідний), що настають послідовно і характеризуються різним психічним ставленням особи до прямого наслідку — умисел, а до похідного — необережна форма вини.
Як і всі одиничні злочини, злочин із похідними наслідками завжди кваліфікується за однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК.
6.3. Відмежування злочину з похідними наслідками від суміжних понять і окремі питання його кваліфікації
Злочини з похідними наслідками, передусім, слід відрізняти від складених злочинів. Як зазначалося, в юридичній літературі багато авторів ототожнюють такі діяння[344] або співвідносять їх як родове (складений злочин) та видове (злочин з похідними наслідками) поняття[345].
Вище вже наводилися аргументи на користь того, що вказані одиничні злочини мають різну юридичну природу, самостійні ознаки і є окремими видами ускладнених одиничних злочинів. Об’єднує складені злочини і злочини з похідними наслідками те, що вони мають складні законодавчі конструкції, через що зовні видаються схожими на множинність злочинів. Існують ці законодавчі конструкції до тих пір. поки їх такими визнає законодавець.
У той же час об’єктивні та суб’єктивні ознаки зазначених злочинів істотно відрізняються. Складені злочини утворюються із двох або більше окремих взаємопов'язаних умисних злочинних діянь, з яких одне є основним, а інші — додатковими, що сприяють (супроводжують) вчинення основного.
Злочин із похідними наслідками складається із умисного діяння і двох наслідків: основного (прямого) і додаткового (похідного). причому, психічне ставлення до останнього характеризується лише необережною формою вини.
343
Див.: Рарог А.И. Вказ. праця. — С. 132-133. Позицію А.І. Рарога підтримує Т.Г. Черненко. (Див : Черненко Т.Г. Вказ. праця. — С. 28-29).
344
Див.: Угрехелидзе М. Вказ. праця. — С. 89-90; Горбуза А.Д. Вказ. праця. — С. 10-12; Безверхов А.Г., Шевченко И.Г. Вказ. праця. — С. 137-139, та ін.
345
Див.: Черненко Т.Г. Вказ. праця. — С. 27; Бажанов М.И. Вказ. праця. — С. 24; Шевченко Є.В. Вказ. праця. — С. 19-20 та ін.