Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
Епік - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Епік

Электронная книга - «Епік». Краткое содержание книги:

Конор Костик — автор проекту першої у світі реальної, заснованої на імпровізаціях рольової гри, яку проводять у замку Пекфортон у графстві Чешир в Англії. Тепер він живе в Дубліні, де викладає середньовічну історію в Триніті-коледжі. Він автор кількох історичних праць, численних статей про політику та культуру і однієї стратегічної настільної гри. Костик — голова Спілки ірландських письменників. Між історичними дослідженнями; письменницькою працею та політичною агітацією він якось знаходить час, щоб грати в кілька інтернетних ігор. «Епік» — перший фантастичний футуристичний роман Костика. Він співавтор книжки «Великоднє повстання: путівник по Дубліну 1916 р.» і співредактор антології «Ірландські письменники проти війни», збірника творів ірландських письменників, які відреагували на загрозу інтервенції в Ірак.
1 ... 64 65 66 67 68 69 70 71 72 ... 109
Перейти на страницу:

— Що ж, — мовив він, сідаючи на своє місце, — капітан Акуло вважає, що цей корабель, можливо, належить герцогові Раймонду. Чи має хтось інформацію про цього пірата?

— Звичайно, ні, — коротко відповів Анонім. — Якщо це справді пірат, тоді він не зашкодить нашій меті.

— Якщо він не має наміру напасти на нас, — додав BE, гладячи пучками срібну головку ефеса свого меча й не підводячи очей.

Після цих слів запанувала тиша. Ерік не знав, чи непокоїть інших гравців можлива битва.

— І які, на вашу думку, будуть наші шанси? — запитав він.

— Думаю, добрі, — відповів Гаральд, — але ми не можемо бути впевнені й повинні, якщо можна, уникнути зіткнення з ним.

— Авжеж, — погодився Б’єрн.

— Тож спробуймо уникнути цього, — подала і свій голос цілителька Сігрид.

— Я теж думаю, що нам слід уникнути зіткнення, але з іншої причини, — сказав Анонім, походжаючи по невеличкій каюті, тимчасом як мінливі тіні від олійної лампи вигравали на його темній постаті. — Я вважаю, що цей корабель-переслідувач певним чином пов’язаний із Центральним Комітетом. Комітет намагався провести на борт чужого, а коли це не вдалося, найняв корабель, щоб стежити за нами й завжди мати наготові інші варіанти, ніж сутичка з нами на арені перед мільйонами глядачів.

— Можливо, — погодився Гаральд.

— Тож цієї ночі, як ми й домовились, спробуємо втекти од нього. Чи можу я сказати кілька слів про певну альтернативу? — В далеких глибинах розуму Ерік думав про Аватару і про те, чи не буде для неї розчаруванням, якщо він просто знехтує наявною в капітана Акуло нагодою помститися своєму давньому суперникові. — А що як нам напасти на них? «Епік» — дивна гра, і ми дуже рідко досліджуємо найпростіші сюжети, не кажучи вже про ті, що розгортаються в різних частинах світу. Якщо це корабель герцога Раймонда, тоді він пов’язаний з моїм пошуком і битва з ним, безперечно, є важливим етапом цього пошуку. А якщо на цьому кораблі наші вороги, тоді битва, коли умови диктуємо ми, могла б зменшити зумовлену нею загрозу.

— Твоя правда, Еріку, — загорівся завзяттям BE. — Я за це. Я аж умираю — так хочу побачити, чого варті ці мечі в бою.

— Тобі хочеться гратися. Тож іди сам і грайся. Не став під загрозу нас усіх, — сердито зауважив Анонім. — Невже ти забув, що для нас, у вигнанні, це не гра? Ми повинні дістатися до Касинопії без жодних невдач і кинути наш виклик. Більше нічого. Ніяких відволікань.

— Я згоден з Анонімом, — долучив своє слово й Гаральд. — «Епік» давно перестав бути грою. Нині не час досліджувати шляхи пошуку.

Тепер уже заговорили всі одразу, гамір у каюті наростав, аж поки його раптом урвав стукіт у двері.

— Хто там? — підозріло запитав Анонім.

— Свейн Рудобородий. Можна зайти до вас?

— Ні. Йди собі геть, — миттю відповів Анонім.

— Хвилиночку, — мовив Ерік і глянув на батька, що кивнув головою й відступив в один з острівців глибокої чорної тіні в кутках каюти. Переконавшись, що Гаральда не видно, Ерік попросив Свейна зайти. Чорний ельф спохмурнів і, дарма що персонажі не могли битися за межами арени, розслабив меч на поясі.

— Дякую, — вклонився Свейн, тільки-но з’явившись у дверях. — Не побачивши нікого з вас на палубі, я припустив, що ви розмовляєте, й подумав, чи не можу і я стати в пригоді.

— Ми радимось, як дати відкоша піратові, що йде за нами, — пояснив Ерік.

— Атож, герцог Раймонд, — говорив далі Свейн. — Це дуже небезпечний супротивник, його шукають у кожному місті-державі й обіцяють велику винагороду тому, хто вб’є його або візьме в полон. Він нещадно вбиває своїх бранців, окрім тих, за кого можна взяти щедрий викуп. На мою думку, якщо Раймонд знає, що на борту нашого судна є шість багатих драконовбивць, тоді вони — його головна мета.

Цей висновок було оголошено дуже швидко, неначе головний бібліотекар світу хотів справити на них враження авторитетністю своїх знань.

— Я б такого не припускав, — сердито заперечив Анонім. — Звідки ми можемо знати, що це корабель герцога Раймонда? Як на мене, за ним стоїть Центральний Комітет. Вони хочуть знати, що тут діється. Я вкрай обурений, що ти взагалі опинився на борту цього судна, — додав він, повертаючись од Свейна до решти. — Якби не те, що ми не можемо заподіяти йому шкоди, я б наполягав, що його слід убити.

Ерік, хоч і здивувався несподіваному спалахові гніву чорного ельфа, не сумнівався в його бажанні вбити Свейна. Однак за хвилину почервонів, і тільки Попеля приховала сором, що охопив його. Ерік відчув, що не зміг спрямувати розмову в найпродуктивніше русло.

1 ... 64 65 66 67 68 69 70 71 72 ... 109
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)