У чорних лицарів
- Автор: Дольд-Михайлик Юрий Петрович
- Серия: І один у полі воїн #2
- Год: 1964
- Язык: украинский
- Год: Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе "Радянський письменник"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «У чорних лицарів». Краткое содержание книги:
У чорних лицарів - друга книга роману. В ній розповідається про дальшу долю розвідника Григорія Гончаренка.
У повоєнний час Григорій потрапляє в дуже складні обставини, але завжди діє винахідливо, самовіддано, сміливо, як і належить радянській людині.
Пригодницький роман У чорних лицарів читається з неослабною увагою, глибоко хвилює, викликає у читача щиру любов до чесних людей, гарячу ненависть до ворогів миру і прогресу на землі.
- Пробачте, але напрямок... мені здавалось...-забелькотів вкрай розгублений Шлітсен.- Здається, саме в цьому...
- Можливо, я неправильно висловився. Йдеться не про мету, а про методи, які допоможуть її досягти. Ви живете старими уявленнями про розвідку, її завдання. Ви не рухаєтесь уперед і не ставите перед собою нових завдань.
- Я і мої колеги жадали б більш конкретних вказівок, містер Думбрайт! - голос Нунке зривався від прихованої образи.
- Тут не місце говорити на цю тему. Про це ми поговоримо сам на сам трохи пізніше і, запевняю вас, дуже докладно. Зараз же я волів би обмежитись кількома зауваженнями, що безпосередньо стосуються присутніх. Так от, я цілком згодний з вами, містер Нунке, що головний спільний наш ворог, проти якого ми готуємо кадри, - Радянський Союз. Саме тому я й почав розмову в присутності фахівців з російського відділу. А що ми маємо робити сьогодні в Росії, проти Росії? Як на вашу думку, містере Ворон?
- Збирати агентурні дані, розвідувати...- почав було генерал, але Думбрайт, нетерпляче поморщившись, спинив його.
- Ну, от, от! Виходить, тільки те, що й до війни? Ні, не лише це! - ребром долоні він ударив по столу, немов відрубав.- Не лише цим треба займатися. По-перше, щодо сугубо розвідувальної роботи. Тут кількість інформації, що здобувається, повинна перейти у нову, найвищого ступеня якість - цілковиту обізнаність з усім, що робиться по той бік червоного кордону. Ми на цьому зупинимось окремо, іншим разом, бо зараз я хочу говорити про ту нову роботу, яку ми мусимо і будемо вести. Важчу, куди важчу, менш помітну, але сьогодні найбільш потрібну - про ідеологічний наступ на комунізм! Так, так, саме наступ. Розгорнутим фронтом. У всеозброєнні форм, засобів, методів, впливові яких важко буде протистояти, бо вони діятимуть, мов луг, що непомітно роз'їдає речовину,
Квадратне обличчя Думбрайта почервоніло, в очах зникла каламуть, яка, мов тонка плівка, приховувала їх вираз. Тепер вони дивилися гостро - здавалося, що з зіниць ось-ось вистромляться тонкі буравчики.
Фред майже фізично відчув їх дотик і, щоб не виказати свого настрою, швидко опустив повіки. Краєчком ока він помітив, як подалися вперед Нунке і Шлітсен. Воронов, що сидів поруч, гучно перевів подих.
Задоволений враженням, яке справив на присутніх, Думбрайт ледь помітно посміхнувся.
- Я бачу, ви мене зрозуміли, - вів далі, витримавши маленьку паузу, що мала підкреслити значущість щойно сказаного.- Так, основне тепер, після війни, - дискредитація самої ідеї комунізму. Самої ідеї! Тут треба вдатися до всього: починаючи від філософських систем, поданих як найновіше досягнення ідеалістичної людської думки, і аж до антирадянського анекдота. Збройна боротьба закінчилася, починаємо війну психологічну.
- З Росією? - запитав Воронов.
- З комунізмом, - з притиском відповів Думбрайт, - З світовим комунізмом. Бо після війни він виріс саме в світову силу... Над Росією сяє ореол рятівника людства від фашизму. Цей ореол ми повинні зняти, розвіяти. Сподіваюсь, нема потреби доводити, чому саме?
- Але роль Росії у війні...- несміливо озвався Воронов.- Історія...
- Її уроки тим і визначаються, що людство їх швидко забуває, сказав один з мислителів. Не пам'ятаю хто, але сказав дуже влучно. У людства, справді, коротка пам'ять.
І нам це дуже з руки. Ми заплатимо німецьким генералам десятки, сотні тисяч доларів, і вони нам напишуть мемуари з історії другої світової війни в потрібному для нас аспекті. Доведуть, що не на Сході, а в Африці, Італії на Тихому океані кувалася перемога, апофеозом якої стало відкриття другого фронту.
- А куди подіти той факт, що основні сили німецької армії були прикуті до Східного фронту? - запитав Фред.
- Ми повинні довести протилежне. Мемуари, та ще військових, завжди обмежені подіями на якійсь окремій ділянці. Треба обрати такі події і таких авторів...
- Я міг би порадити кілька кандидатур, - втрутився Нунке.
- Буду дуже вдячний. Тим більше, що нас цікавлять саме спогади німецьких генералів і їх трактування подій. За кілька днів я полечу до Західної Німеччини, приготуйте список ваших кандидатур.
- Буде зроблено.
- Щойно сказане, звичайно, не клопіт вашої школи, І коли я згадав про це, то лише для того, щоб ви зрозуміли масштаби наступу, який ми збираємося розпочати проти росіян. А ваша робота стосується безпосередньо Радянського Союзу. Росія лежить зараз у руїнах. На думку наших економістів, потрібно буде п'ятдесят років, щоб росіяни відбудували населені пункти, промисловість, сільське господарство, загалом свою економіку.