Перше Правило Чарівника

Гострі кігті все глибше впивалися Річарду в спину. «Це кінець», — промайнуло у нього в мозку. Але це був ще не кінець. Допомога прийшла несподівано. Келен, про яку всі забули, відважно жбурнула важкий кругляк в голову гара. Удар не заподіяв чудовиську особливої шкоди, але на долю секунди відвернув його увагу, Гар відкрив бездонну пащу і злобно заревів. Його гучний рев розколов нічну тишу, наводячи жах на мирних лісових мешканців.

Річард задихався. Супутниці гара, криваві мухи, нещадно жалили його в шию. Тільки зараз він зрозумів, яке доводиться миші, прикутій до землі пазуристою котячою лапою. Зібравши волю в кулак, він зробив відчайдушну спробу підвестися і судорожно ковтнув повітря. Потім насилу завів руку назад, дотягнувся до притискає його лапи і спробував зіштовхнути чудовисько з зраненої спини, але зміг тільки видерти жмут гарової вовни. Судячи зі страхітливих розмірів кінцівок чудовиська, Річарду довелося зіткнутися з короткохвостим Гаром — більш великим, лютим і, на жаль, розумнішим, ніж довгохвостий, з яким юнак вже мав задоволення познайомитися. Падаючи, Річард придавив тілом меч, і тепер руків'я впивалося йому в живіт. Але найстрашніше — чарівна зброя виявилася поза досяжністю Шукача.

Від непосильної напруги жили у нього на лобі здулися. Здавалося, ще мить, і вони лопнуть. В очах все померкло, невблаганно насувалася тьма. Грізні крики гара вже не досягали затьмареної свідомості. Келен продовжувала обстрілювати чудовисько камінням. Забувши про обережність, дівчина не помітила, як наблизилася до гара на небезпечну відстань. Хижа лапа з швидкістю блискавки метнулася убік і вхопила її за волосся. На мить звір перемістив тягар, і Річард, хоч і не зміг дістатися до меча, але встиг зробити судомний вдих. Цілюще повітря потрапило в легені, і до Шукача стало повертатися свідомість, Келен відчайдушно заверещала. Загибель здавалася неминучою. Врятувати їх було нікому.

І тоді невідомо звідки вискочила стара кішка. Суцільний клубок зубів і пазурів, вона, пронизливо нявкаючи, стрибнула гару на голову і почала люто бити ворога маленькою лапкою, цілячись по злобно фосфоресціюючих очах. Не випускаючи Келен, розсерджене чудовисько потягнулося другою лапою до кішки.

Як не коротка була передишка, її виявилося достатньо, щоб Річард встиг відкотитися убік, скочити на ноги і вихопити з піхов Меч Істини. Келен закричала ще відчайдушніше. Кров вдарила юнаку в голову. Вже не пам'ятаючи себе від гніву, він одним помахом чарівного зброї відсік потужну лапу чудовиська і звільнив Келен. Дівчина похитнулась і відступила назад. Гар завив від болю, і не встиг Річард знову занести меч, як поранений звір завдав кривднику настільки потужного удару, що той відлетів на кілька ярдів і повалився на спину. Долаючи підступ нудоти, Річард спробував підвестися. Сосни, ялини, кущі — все крутилося в шаленому хороводі. Меч зник — мабуть, юнак впустив його при падінні. Посеред стежки на задніх лапах стояв розлючений гар. У дикому крику чудовиська змішалися біль і лють, з кінцівки фонтаном била кров. Вертикальні гарячі зелені зіниці металися з боку в бік у пошуках противника. Гар зауважив Річарда і з ненавистю втупився на нього. Келен ніде не було видно.