Таргани

Той похитав головою.

— Знімки настільки розпливчасті, що ми нічого не можемо відкинути, навіть якщо в Брекке є особливі прикмети.

— Хто готовий добровільно піти й оглянути зад Брекке? — запитала Ліз, викликавши загальний регіт.

Тут обережно кашлянув Сунтгорн.

— Якщо Брекке вбив Мольнеса через знімки, то чому ж він залишив їх на місці злочину?

Запала мовчанка.

— Цікаво, це тільки в мене відчуття, що ми тут сидимо і займаємося дурницею? — запитала нарешті Ліз.

Дзижчав кондиціонер, і Харрі подумав, що день буде не тільки спекотним, але й довгим.

Харрі зупинився у дверях тераси, що вела в посольський сад.

— Харрі? — Руна протерла очі, виходячи з басейну.

— Привіт, — сказав він. — Твоя мати спить.

Вона знизала плечима.

— Ми заарештували Єнса Брекке.

Він чекав, що вона зараз що-небудь скаже, запитає чому, але дівчина не вимовила ні слова. Харрі зітхнув.

— Мені зовсім не хотілося засмучувати тебе, Руно. Але я займаюся цією справою, і ти теж не можеш залишатися осторонь, тому я вирішив, що ми могли б трошки допомогти одне одному.

— Звичайно, — сказала вона.

Харрі безуспішно намагався розгадати її інтонацію. І нарешті зважився поговорити прямо.

— Я маю довідатися про нього більше: що це за людина, чи той він, за кого себе видає, і так далі. Мені треба почати хоча б із його ставлення до твоєї матері. Мені здається, у них все-таки велика різниця у віці…

— Ти думаєш, він її використав?

— Щось у цьому роді.

— А може, це моя мати використала його?

Харрі сів на стілець під деревом, але вона продовжувала стояти.

— Мати не хотіла, щоб я була присутня при їхніх зустрічах, так що я майже незнайома з ним.

— Але ти знаєш його краще, ніж я.

— Невже? Гм. Він справляє враження веселої людини, але, може, це тільки здається. У всякому разі, він намагався налагодити зі мною стосунки, наприклад, вирішив водити мене на тайський бокс. Очевидно, думав, що я цікавлюся спортом, раз люблю стрибати із трампліна. Чи використав він її? Не знаю. Шкода, що не можу тобі допомогти, але мені невідомо, що криється в душі в чоловіків цього віку, адже ви не показуєте своїх почуттів…

Харрі поправив сонцезахисні окуляри.

— Дякую, дуже добре, Руно. Ти не попросиш матір, щоб подзвонила мені, коли прокинеться?

Вона встала на краю басейну, повернувшись спиною до води, відштовхнулася й описала прямо перед ним нову параболу, вигнувши назад спину й відкинувши голову. Він побачив бульбашки на поверхні води й повернувся, щоб піти.

Шеф Брекке в «Барклай Таїланд» був лисий, і на обличчі його читалося занепокоєння. Він усе кахикав і кахикав, потім тричі попросив Харрі назвати своє ім’я. Харрі оглянув кабінет і зрозумів, що Брекке не брехав: офіс у керівника був набагато скромніший, ніж у підлеглого.

— Брекке один із наших кращих брокерів, — заявив шеф. — У нього чудова пам'ять на цифри.

— Авжеж.

— Він хитрий, так. Але це його робота.