Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча
Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча

Электронная книга - «Кремлівський плагіат. Від "шапки Мономаха" до кепки Ілліча». Краткое содержание книги:

У Росії дуже полюбляють говорити про її самобутність, особливість, відмінність від інших, про оригінальність російської культури. Однак насправді багато чого, від самоназви і державних символів до таких побутових речей, як самовар і мотрійка, Росією запозичене. Російського в Росії хіба що лапті й щі, та ще “квасний патріотизм” і безмірна зарозумілість. А за фасадом показної величі приховується справжня суть країни-плагіаторки.
У книжці докладно й аргументовано розвінчується міф про самобутність і винятковість Росії, розповідається про поширені хибні думки з приводу “тисячолітніх російських брендів”, що їх Кремль активно пропагує в усьому світі.
Для широкого кола читачів.
1 ... 63 64 65 66 67 68 69 70 71 ... 108
Перейти на страницу:

Радянський піонеру кепці та галстуку (1950-ті роки)

І. Жуков запропонував для нової організації назву “піонери” запозичену зі скаутської практики (від англ. pioneer, що означає “першопроходець”). Символи піонерської організації являли собою дещо змінену скаутську символіку, червоний галстук (замість зеленого), біла (замість зеленої) блуза, скаутське гасло “Будь готовий!” і скаутська ж відповідь на нього “Завжди готовий!” Від скаутизму в піонерській організації збереглися також ігрові форми виховної роботи з дітьми, організація дітей по загонах, інститут вожатих, збори біля багаття, елементи символіки. Так, до прикладу, три пелюстки лілії скаутського значка в піонерському значку замінили три язики полум’я від багаття, а три кінці піонерського галстука тепер мали означати три покоління: піонерів, комсомольців і комуністів.

На початку лютого 1922 року бюро ЦК РКСМ розіслало місцевим організаціям циркулярного листа про створення дитячих груп при комсомольських осередках. 4 лютого відповідне рішення ухвалив Московський комітет РКСМ.

13 лютого колишній скаут-майстер і член РКСМ, 19-річний Міхаіл Стрємянніков, зорганізував загін “юних піонерів” у школі фабрично-заводського учнівства при колишній друкарні на Красній Прєсні. Цю групу вважають першим піонерським загоном. При тій самій друкарні М. Стрємянніков у квітні почав видавати піонерський журнал “Барабан”, а згодом став першим редактором газети “Пионерская правда”.

Упродовж 1922 року виникають піонерські загони в ряді міст і селищ Росії. У грудні перші піонерські осередки з’явилися в Пєтроґраді. Причому чотири перших загони були створені зі скаутського Російського загону юних розвідників.

V Всеросійський з’їзд РКСМ постановив об’єднати всі піонерські загони в дитячу комуністичну організацію “Юні піонери імені Спартака”. 21 січня 1924 року, в день смерті В. Лєніна, рішенням ЦК РКСМ організації було присвоєно його ім’я.

Водночас зі створенням перших піонерських загонів радянська влада почала переслідувати скаутів, які не вступили до піонерської організації. Взимку 1921–1922 років більшовики провели рішучий наступ на скаутизм. Скаутизм був оголошений буржуазним, контрреволюційним і монархічним рухом; членів скаутських організацій переслідували, зі скаутів зривали символіку, їх “проробляли” на зборах.

При цьому юні піонери надавали старшим товаришам активну допомогу в цьому цькуванні. Почали широко використовувати методи доносів, що стали потім традиційними. Так, у лютому 1923 року в піонерському журналі “Барабан” з’явилася замітка під назвою “Дива світу тварин”, присвячена розгрому скаутських організацій, у якій, між іншим, говорилося: “Останнім часом у Москві та її околицях почала з’являтися на світ божий велика кількість тварин, які належать до роду скаутів, родини плазунів. Зоологічний відділ ОГПУ організував екскурсію по місту Москва і її околицях для поповнення своїх колекцій. Між іншим, найрідкісніші екземпляри вказані краснопрєснєнськими хлопцями. В добрий час!”

Було навіть створено громадський рух “Бий скаутів!” Відомих діячів російського скаутизму піддавали репресіям. Ось так народжена зі скаутського руху лєнінська піонерія віддячила своїм попередникам.

Розділ 14

РАДЯНСЬКА ПРОПАГАНДА

Свята радянської доби

Радянський народ свята полюбляв і відзначав їх широко та з розмахом. Незважаючи на відсутність делікатесів, столи у громадян буквально ломилися від страв. Здебільшого дефіцитні продукти доводилося або діставати “по блату” (через знайомих), або купувати з-під поли. Проте зрідка, напередодні головних для радянського народу дат, щось смачненьке “викидали” на прилавки магазинів.

Більшість радянських свят були заполітизованими: за стіл не сідали, не взявши участі у ритуалах “всенародного торжества”, що демонстрували всьому світові “єдність партії і народу”. При цьому радянські свята сприймали саме як радянські, тобто безпосередньо пов’язані з СРСР. Однак багато радянських свят насправді були запозичені й з’явилися задовго до народження “Країни Рад”.

1 ... 63 64 65 66 67 68 69 70 71 ... 108
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)