Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації
- Автор: Пилског Стурла
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-6-1712-9172-0
- Переводчик: Вікторія Савчук
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Тільки-но було знайдено причину СНІДу, розпочалися інтенсивні пошуки ефективного лікування. У випадку з вірусом це непросто. Бактерію можна вбити антибіотиком, однак навіть вірус застуди витримує більшість того, чим лікарі його бомбардують. Довший час боротьба з ВІЛ і СНІДом видавалася досить безнадійною, однак наприкінці 1980-х рр. почало потрохи розвиднятися. Перші ліки були потужними, мали безліч побічних ефектів і вкрай суворі правила вживання. Проте на початку 2000-х на ринку з’являлося дедалі більше ліків, ефективність яких зростала. Сьогодні ВІЛ не вважається смертельною хворобою. Людина, яка заразилася, може розраховувати на таке саме довге життя, що й в інших, за умови, що вона регулярно вживатиме ліки. Сучасні ліки надзвичайно ефективні: попри те, що вірус назавжди залишається в організмі, його вже неможливо виявити через аналіз крові.
Існує багато історій про те, як від людей із ВІЛ сахалися як від чуми. Від цих розповідей серце кров’ю обливається. Наприклад, випадки в США, коли ВІЛ-інфікованим дітям відмовляли в можливості відвідувати школи і дитсадки. Нині рівень обізнаності з цього питання значно вищий. Проте історії про ВІЛ і СНІД – яскравий приклад того, до чого може призвести поєднання страху, необізнаності й чуток.
ВІЛ і СНІД вплинули на сучасний світ, однак це не нова хвороба. Учені відстежили, що перший підтверджений випадок хвороби був виявлений у Конґо 1959 року. Наступні генетичні дослідження вірусу показали, що він виник десь між 1920 і 1930 роками і спершу його носіями були шимпанзе в Західній Африці. Ці мавпи були добрим джерелом харчування для місцевого населення. Вірус перейшов до людини через кров і поступово набув тієї форми, у якій ми знаємо його сьогодні як вірус ВІЛ. Він пройшов довгий і звивистий шлях із глибоких африканських лісів початку 1900-х до сексуально розкріпаченої Каліфорнії 1970-х. На цьому шляху вірус залишив сотні тисяч зруйнованих життів.
Серед жертв ВІЛ не бракує і знаменитостей. Першим із тих, хто відкрито заявив про свою хворобу, був американський актор Рок Гадсон – одне зі справді великих імен Голлівуду у повоєнний період. Коли він 1985 року помер від СНІДу, то заповів велику частину свого спадку на дослідження і вивчення цієї хвороби. Інший, хто заразився приблизно в цей час, – суперзнаменитість Фредді Мерк’юрі, фронтмен гурту Queen. Багато що свідчить про те, що йому поставили діагноз 1986 року, через що концерт у Небуорт-гаус 9 серпня того самого року став його останнім виступом із гуртом. Мерк’юрі вперто відмовлявся визнавати, що в нього ВІЛ, а пізніше СНІД. І тільки 22 вересня 1991 р. він опублікував прес-реліз, у якому підтвердив це, а вже за 24 години помер.
Розділ 14. Шанований, як бог, ненависний, як диявол
Найкраще вино – на дні пляшки, а щастя – нижче пупка.