З воєнного нотатника
- Автор: Гальчевський-Войнаровський Яків
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Діокор
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «З воєнного нотатника». Краткое содержание книги:
У 1918 році Німеччина Вільгельма ІІ визнала Україну Самостійною Державою, заключила з нею союз і допомогла Україні збройною силою проти зазіхань червоної Москви. З полонених українців царської московської армії було утворено кілька дивізій українського війська на терені Німеччини. На жаль, революція в Німеччині, моральне заломлення і капітуляція (німців) перед Антантою перервали українсько-німецькі взаємини.
На мою думку, Німеччина Адольфа Гітлера, яка стоїть на боці всіх національних справ в Європі, повинна бути ще більш ліберальна в українськім національнім питанні. З моментом вибуху німецько-російського конфлікту всі політично думаючі українці повинні бути змобілізовані до борні проти комунізму. На терені Німеччини треба було б сформувати з емігрантів і полонених большевицьких українських вояків українські національні легіони. Українські полки мусять йти в бій поруч із німецькими.
Утворенням Української Держави Німеччина зросте на силі господарчо й мілітарно. З вдячності до Великонімеччини український нарід боронитиме німецьких інтересів, як своїх власних. Сформовані українські корпуси з посвятою підуть поруч з німецькою збройною силою чи в російську Азію, чи через Іран — Ірак в Індію й поможуть вирвати з англійської корони "найдорожчу перлу".
Коли Німеччина перепровадить лише окупацію України й зробить із неї "Київське генеральне губернаторство", то це викличе пригноблення й розчарування в душах мільйонів українців.
Всі українці знатимуть, що на перешкоді утворення України не стоятиме ніяка політична комбінація, як то було один раз із Підкарпатською Україною, а другий раз із Галичиною, Волинню і Поліссям. Підкарпаття треба було всунути в зуби мадярам, а українські землі над Бугом і Сяном — віддати настирливій Москві, бо тільки ціною цих земель Німеччина заключила союз з Москвою на час розправи з Францією.
Прикро, коли б окупація українських земель Німеччиною кинула активний політичний елемент у підпілля з приводу "зміни пана в Україні". Вороги Німеччини — росіяни й поляки — їхали б на конику "всеслов'янської солідарності" і сконсолідували б українців із собою на підривну роботу проти Німеччини. Окупація абсорбувала б величезний окупаційний адміністративно-військовий апарат Німеччини. І хоча німців є багато, але й їх не вистачило б до міцного обсадження кількамільйонного, в квадратових кілометрах, простору бувшої Совдепії в Європі. Без опертя німців на місцевий елемент виникнуло б розпорошення їхніх сил і мілітарне ослаблення. А на це лише б чигали англійці, американці та москалі в Азії.
У боротьбі Німеччини з Англією треба згадати, що хоча англійців не буде в Європі, то, щоб знищити Англію, треба заволодіти їхніми островами під метрополією. З німецьким воєнним флотом є це сміливе й ризиковане діло. Що було б, коли б ця акція не вдалася? Моральне заломлення більшості німців. Тому реальність і обережність диктує не спішити покінчити з Англією. Нехай вона собі думає, що програє всі битви, за винятком останньої. Зліквідування Совітів, як політичного й мілітарного чинника зовсім розв'яже руки Німеччини в цілій Європі. Зі своїм єдиним ворогом — Англією — Німеччина на фінал матиме не війну, а забавку в війну — "войнушку".
Маючи до диспозиції ресурси цілої Європи, німці зможуть 10 років довбати бомбами бритійські острови, а підводними човнами весь англійський флот вмістити на дні моря. Коли навіть Злучені Штати, під впливом паралітика Рузвельта, рятуватимуть свою "сестрицю", то й американський флот поступово піде на дно. Корабельні майстерні тих двох держав ніколи не вспіють стільки збудувати, скільки німці зможуть знищити кораблів.
Щоб забезпечитись від Сполучених Штатів Америки, німці втягнуть до осі ще й Японію. Японський флот випливе на океани з днем оголошення Америкою війни Німеччині і Японія виповість війну Америці.
Таким робом Німеччина упокорить гордість Альбіону голодом, підводною й повітряною блокадою.
Надійшов для Англії час присмерків їхньої могутності. Держави старішають й гинуть, як і люди. Загибель жде Англію. Офіційне приступлення до війни Рузвельта вже не врятує Англії. Американці повинні знати, що з протилежного кінця земної кулі вони не можуть бути страшні. Що то за війна на відлеглість 5–6 тисяч кілометрів?!
Коли вибухне німецько-большевицька війна, то англійські й американські жиди зсолідаризуються негайно з російськими жидами. Через порти на Далекому Сході вони почнуть підсилювати большевиків військовим знаряддям і, можливо, живою силою. Поки ті транспорти, слабкою сіткою доріг в Азії, прибудуть на російський фронт, то тут не одна битва буде програна московськими комуністами. Американські добровольці і англійські дивізії ще на терені Росії дістануть научку, як перед тим діставали у Франції та на Балканах. Сталін зі своїм урядом хутчій втече від німецьких бомб за Урал і звідтам буде "спасать Росію".