Безкінечна війна
- Автор: Холдеман Джо
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Боевая фантастика
Электронная книга - «Безкінечна війна». Краткое содержание книги:
А якщо, на додаток, кожна тактична операція відкидає бійця все далі і далі в майбутнє? Як раз за разом знаходити себе і своє місце у новому незвичному світі, який, дедалі все більш недружній?
Усього лише — сподіватися на солдатську удачу, яка проведе через сотні років війни, допоможе знайти любов і світ, в якому заслужений ветеран зможе відчути себе удома!
Роман «Безкінечна війна» визнаний класикою бойової фантастики. Він нагороджений престижними преміями «Х'юго» і «Неб'юла».
— Є питання? — Питань не було. — Тоді дозвольте представити капітана Антопол. Капітан, прошу вас.
Антопол, ледь приховуючи нудьгу, змалювала перед зборищем наземників основні характеристики і можливості «Масарика II», мою увагу особливо привернула остання інформація, все інше мені було відомо.
— Сад-138 — найвіддаленіший колапсар з тих, що відвідувалися людиною. Він знаходиться навіть не в нашій Галактиці, а у Великій Магеллановій Хмарі, приблизно за 150 світлових років звідси. Політ наш буде складатися з чотирьох стрибків і займе приблизно чотири місяці суб'єктивного часу. Різниця в часі з базою Старгейт до моменту досягнення Сад-138 складе триста п'ятдесят років.
«А це сім століть, якщо я доживу до повернення. А яка, власне, різниця? З Мерігей ми розлучилися навіки, і більше ніхто і ніщо для мене особливого значення не має».
— Але не помиляйтеся щодо супротивників, вони теж вирушать до Сад-138. Це буде нелегка гонка, і виграшу в часі у нас майже немає.
— Майор, у вас є ще що-небудь?
— Я… — Почав я, підвівшись.
— Струнко! — Прогриміла Холлібоу. Мені слід було б уже звикнути.
— Я б хотів зібрати всіх офіцерів четвертого ешелону і вище на кілька хвилин. Взводні сержанти, ви відповідаєте за побудову ваших людей у залі 67 завтра вранці о 4.00. Зараз ви вільні. Розійдись!
Я запросив п'ятьох офіцерів у свій кубрик і витягнув пляшку справжнього французького коньяку. Коштувала вона два місячних оклади. Але на що мені ще витрачати гроші?
Я роздав стакани, але Алсевер, наш лікарр, відмовилася. Замість цього вона розламала маленьку ампулу і глибоко втягнула повітря носом. Потім спробувала, без особливого успіху, приховати вираз ейфорії на обличчі.
— Давайте відразу поговоримо ось про що, — сказав я, розливаючи коньяк по склянках.
Змішаний хор — «так, сер», і «ні, сер».
— Чи вважаєте ви, що це… ускладнить моє становище як командира?
— Сер, я не… — Почав Мур.
— Можна і без формальностей, — сказав я. — Тут ми всі свої. Я сам чотири роки тому був ще рядовим — по суб'єктивній часовій шкалі. Серед офіцерів, в домашній обстановці — я просто Мандела або Вільям. — Поки я все це говорив, у мене з'явилося відчуття, що я роблю помилку. — Продовжуйте.
— Добре, Вільям, — продовжував він, — я думаю, що років сто тому це і могло б стати проблемою. Ви ж знаєте, як люди тоді дивилися на такі речі…
— Взагалі-то ні. Після двадцять першого століття мої знання історії обмежуються військовим мистецтвом.
— Гм, це вважалося… як це сказати?
— Це вважалося злочином, — коротко вистрілила Алсевер. — Рада з євгеніки тоді почала здійснювати план глобального переходу до гомосексуальності.
— Рада з євгеніки?
— Так, це частина СООН, але вона діє тільки на Землі. — Вона востаннє глибоко втягнула носом повітря з порожньої ампули. — Ідея була така — взагалі припинити відтворення людей природним шляхом. По-перше, люди виявляли прикру відсутність здорового глузду, вибираючи генетичного партнера, і, по-друге, Рада вважала шкідливим вплив расових відмінностей. Взявши повний контроль над відтворенням, можна було за кілька поколінь звести ці відмінності нанівець.
Ось, виявляється, до чого вже дійшло. Що ж, логічно.
— Ви їх схвалюєте? Як лікар?
— Як лікар? Я не впевнена. — Вона витягла ще одну ампулу і задумливо поганяла її між великим і вказівним пальцями, дивлячись у простір. — У певному сенсі мені тепер працювати легше. Безліч хвороб тепер просто зникли. Але мені здається, що вони не так вже добре розбираються в спадковості, як вони думають. Це зовсім не проста наука. Якщо вони щось спотворять, результати виявляться через кілька століть. — Вона зламала ампулу, піднесла до носа і два рази вдихнула. — Як жінка, втім, я вельми рада. — Холлібоу і Райка згідно кивнули.