Селінджер Дж.9 оповідань [UK]

— Руку? Навіщо?

— Просто зробіть це. Підніміть її на хвилинку.

Ніколсон підняв передпліччя на декілька дюймів над

бильцем.

— Цю? — спитав він.

Тедді закивав головою.

— Як ви це називаєте? — спитав він.

— Що ти маєш на увазі? Це моя рука. Це — рука.

— А звідки ви це знаєте? Ви знаєте, що це називається рукою, але звідки ви знаєте, що це — вона? Ви можете довести, що це — рука?

Ніколсон витяг із пачки цигарку і запалив її.

— Чесно кажучи, я думаю, що це віддає найгіршим видом софізму, — зауважив він, видихаючи дим. — Заради бога, це ж рука, бо це — рука. Перш за все, у неї має бути назва, щоб її можна було відрізнити від інших речей. Я маю на увазі, що не можна просто...

— Ви просто мислите логічно, — байдуже зазначив Тедді.

— Як я мислю? — надміру чемно спитав Ніколсон.

— Логічно. Ви просто даєте мені звичайну, розумну відповідь, — пояснив Тедді. — Я намагався вам допомогти. Ви запитали, як я виходжу за межі кінцевих вимірів, коли мені хочеться. Я точно не думаю логічно, коли це роблю. Логіка — це перше, чого вам слід позбутися.

Ніколсон зняв пальцями шматочок тютюну з язика.

— Ви знаєте Адама? — спитав його Тедді.

— Чи знаю я кого?..

— Адама. З Біблії.

Ніколсон посміхнувся.

— Особисто не знайомий, — сухо відповів він.

Тедді замислився.

— Не зліться на мене, — попрохав він. — Ви мене запитали, а я...

— Заради Бога, я на тебе не злюсь.

— Добре, — кивнув Тедді. Він знову сидів, відкинувшись на спинку крісла, але голову повернув до Ніколсона. — Ви знаєте про те яблуко, яке Адам з’їв у Саду Едемському й яке згадується в Біблії? — спитав він. — Ви знаєте, що було в тому яблуці? Логіка. Логіка та інтелектуальне начиння. Це все було в ньому. Тож — це і є моя точка зору — все, що вам треба зробити — це виблювати його, якщо ви хочете бачити речі такими, якими вони є насправді. Я маю на увазі, що коли ви оте все виблюєте, у вас більше не буде проблем з колодами дерев та іншими речами. Ви перестанете весь час бачити кінець чомусь. І ви побачите, чим насправді є ваша рука, якщо вам цікаво. Ви розумієте, що я маю на увазі? Ви стежите за моєю думкою?

— Так, стежу, — доволі коротко відповів Ніколсон.

— Проблема в тому, — продовжив Тедді, — що більшість людей не хочуть бачити речі такими, якими вони є насправді. Вони навіть не хочуть припинити знову і знову народжуватися і помирати. Вони лише хочуть знову і знову отримувати нові тіла, а не спинитися і лишитися з Богом, де справді прекрасно, — міркував він. — Я ще ніколи не бачив такої купи яблукоїдів, — зізнався хлопець і похитав головою.