Ми проти вас
- Автор: Бакман Фредрик
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книголав
- ISBN: 978-617-7820-65-8
- Переводчик: Софія Волковецька
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Ми проти вас». Краткое содержание книги:
Увага! Книга містить ненормативну лексику.
Майя з Аною стоять біля шафок і раптом чують шум бійки і крики. Школи, здається, навмисно будують із такою акустикою, щоби звуки наздоганяли тебе всюди, куди б ти не йшов, і щоб учні ніколи не могли уникнути спостереження за життям інших. Майя бачить, як у саму гущу бійки вже кинулися дорослі, мигцем помічає, що в кінці коридору люто луплять один одного учні випускного класу. Як же це по-дурному. Майя ледь стримується, щоб не сказати це вголос, і просто запитує:
— Ну а тепер через що вони б’ються?
Одна дівчина, їхня ровесниця, різко обертається за пару метрів від них і кидає просякнуту презирством відповідь:
— Не роби з себе дурепу, ти, фальшива, бляха, кур…
Перед останнім складом дівчину встигає спинити її подруга. Але це вже не має значення. Майя затримує на ній погляд, всього на секунду довше. У тієї дівчини вирячені очі, нігті увіп’ялися в долоні, вона аж ричить:
— Ніби ти НЕ ЗНАЄШ, чому вони б’ються! Ти ж цим потішаєшся, ні? Усі бійки в цьому довбаному місті — через ТЕБЕ! Майя Андерссон, її величність принцеса Бйорнстадська!
Ім’я Майї дівчина вимовляє так, ніби плює на її могилу. Подружки відтягують дівчину, в неї на наплічнику видно червоний значок «Гед-Хокей», там грають її хлопець і старший брат. Вони обидва були друзями Кевіна Ердаля.
Майя і Ана завмирають на місці, прихилившись до шафок, серця в обох так гупають, аж деренчать металеві дверцята. Це ніколи не закінчиться. Ніколи. Майя невтішно стогне:
— Ну що ще вони придумають, щоб ненавидіти мене? Я то жертва зґвалтування, то брехлива курва? Чи тепер уже… ПРИНЦЕСА?
Ана стоїть поруч, потупивши погляд, вона голосно прокашлюється і виголошує:
— Ну… якщо це тебе втішить, то ОСОБИСТО я далі вважаю тебе цілком звичайною тупачкою!
Фортифікації суму в кутиках Майїних губ іще трохи тримають оборону але врешті здаються, і над підйомними містками й ровами здіймається усмішка.
— Яка ж ти дурнувата…
— І хто мені це каже — ТУПАЧКА! — фиркає Ана.
Майя заходиться реготом.
Тому що не можна дозволяти цим свиням бачити щось інше.
Бубу повзає по підлозі, нагадуючи товстого оленя. Амат підбігає до нього і подає йому руку. Разом із Беньї вони зі стогоном піднімають Бубу.
— Як можна бути таким важким і водночас так легко звалитися з ніг? — хмикає Амат.
Бубу, який узагалі не надто гострий на язик, несподівано видає:
— Хрін зміщує центр ваги.
Регіт Амата і Беньї аж відлунює коридором. У «Бйорнстад-Хокеї» з усієї юніорської команди, яка була минулого року, залишилися лише вони троє, але зараз здається, що цього може бути достатньо.
— Ви чули, що мені можна тренуватися з основною командою? — радісно запитує Амат.
Бубу киває, але одразу ж виглядає розгубленим:
— Що Лют таке казав про «лесбі-тренерку»?
Амат і Беньї здивовано витріщаються на нього:
— Ти не чув, що основна команда Бйорнстада має нового тренера?
Обличчя Бубу аж світиться від нерозуміння. У Бйорнстаді чутки поширюються швидко, але для Бубу навіть такої швидкості замало.
— Ну так, але чому лесбі? У нас буде ЛЕСБІЙСЬКИЙ тренер?
Беньї нічого не відповідає. Амат прокашлюється й каже:
— Послухай, Бубу… ми сказали «основна команда».
— Хочеш сказати, мене не візьмуть в основну? — шипить Бубу.
Амат знизує плечима.
— Ну, хіба як додатковий конус для тренування. Бо твої ковзани, якщо вже на те пішло, їздять значно швидше БЕЗ тебе…
Беньї голосно регоче, Бубу намагається схопити і стукнути Амата, але не може — той дуже прудкий.
Хлопці жартують, усі разом, але в глибині душі ніхто з них не впевнений, чи достатньо добре грає. І чи отримає шанс потрапити до основної команди. І хто вони взагалі такі? Хто вони — якщо не хокеїсти?
Школа поступово заповнюється вчителями, працівниками й учнями. Новий семестр поєднує в собі очікування і страх, гірко-солодкий смак зустрічей з тими, кого любиш, і з тими, кого ненавидиш, а також розуміння, що ти остаточно приречений знову дихати одним повітрям з ними усіма.
В кабінеті директора молода вчителька, Жанетт, робить останню спробу добитися згоди від чоловіка в піджаку, який сидить перед нею і розтирає скроні.
— Ну дайте мені хоча б шанс! Я можу це влаштувати як частину уроків фізкультури!
Директор зітхає:
— Жанетт, будь ласка. Після всього, що сталося навесні, я хочу просто ОДИН семестр покерувати школою без скандалів і без уваги ЗМІ, а ви хочете навчати наших учнів битися?