Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
— Я навіть не думав ділити себе між двох жінок, — м'яко сказав він, — і більше не хочу нічого мати з Кайрі. Але вона вагітна моєю дитиною. Вона тепер самотня, люба моя. Не будь жорстка з нею. Тобі це не личить.
— Я теж була сама, коли ходила вагітна Джеймі, — відповіла йому Кат.
— Так, але ти була в безпеці у Фіониному будинку з місіс Керр і Саллі. Ти була в себе на батьківщині, і в будь-яку мить, аби лиш захотіла, могла покликати півдесятка людей на допомогу. У Кайрі нічого з цього немає. Вона сама в чужій країні, і на неї чекає неминучий сором, щойно її стан помітять. Я тільки хочу запропонувати їй руку дружби, якщо їй це знадобиться. І нічого більше. — Він знову поцілував спокусливу тоненьку шийку своєї дружини й однією рукою взявся ніжно пестити м'які круглі груди.
— Хай тобі грець, Ґленкірку, — кинула вона крізь зуби, але потім повернулася й підняла обличчя йому назустріч. Його губи потяглися до її вуст, і Кат відчула, як її ноги слабшають. Нахилившись, Патрик підняв її й поклав на ліжко.
— Ні, — уперто видихнула вона, — не можна зараз. Я маю повертатися до королеви.
Настала його черга бурмотіти: «Хай тобі грець!» — і вона не змогла стримати глузливого сміху. Звівшись на ноги, графиня розгладила спідниці і, дратівливо посміхнувшись йому через плече, залишила графа холонути.
Патрик Леслі засміявся внутрішнім сміхом. Яка ж вона несамовита! Вона тримає його на гачку вже дванадцять років. І хоч була вперта, незалежна, норовлива і, може, надто вже розумна як для жінки, Кат ніколи не набридала йому. Вона й досі залишалася найчарівнішою жінкою з усіх, кого він знав. Патрикові ніколи не спадало на думку, що саме ті дружинині риси, які дратували його, і зробили її такою захопливою.
Роздумуючи останні декілька днів, він усвідомив, як йому пощастило. Кайрі Андерс виявилася чудовою тимчасовою розвагою, хоча він шкодував, що вона завагітніла. Принаймні вона не розігрувала жодних сцен, і він був вдячний їй за це. Що стосувалося його дружини, він міг зітхнути з полегкістю. Вона могла б улаштувати для нього справжнє пекло, але не зробила цього. Кат повелася надзвичайно шляхетно.
Доки Патрик Леслі розмірковував про свою дружину, Кат відбивалася від короля в королевиному передпокої. Відчайдушно пручаючись, графиня Ґленкірка відштовхнула руку Джеймса Стюарта від свого корсажа.
— Прокляття, Джеймі! Тримайте себе в руках!
— Не надто тепло, люба Кат, ти зустрічаєш мене вдома, — обурився Джеймс.
Кат присіла перед ним у реверансі.
— Ласкаво просимо додому, ваша величносте, — холодно промовила вона. — А тепер, будь ласка, сір, дозвольте мені пройти. Я вже спізнююся до королеви.
— Коли я можу побачитися з тобою?
— Публічно — у будь-який час, сір. Особисто — ніколи! Я хотіла б нагадати вашій величності, що тепер ви одружений чоловік, а я давно вже заміжня жінка.
— З Енні мені не так добре, як із тобою, — пояснив він.
— Її величність іще зовсім дівчинка, Джеймі. Це ви маєте навчити її робити все, щоб вам було добре.
— Але я не вчитель, — відповів він похмуро. — А тепер, мадам, призначмо час, коли зможемо зустрітися.
Катріона Леслі пильно подивилася на свого короля крижаними зеленими очима.
— У дні вашої матері слово Стюартів щось важило, — безжально сказала вона.
Не встиг він відповісти, як двері до королевиної спальні прочинились і графиня Олафсон вигукнула:
— Ах, леді Леслі! Ось ви де! Королева просить покликати вас.
Кат знову присіла в реверансі перед королем, але, проходячи повз нього, почула його тихий голос:
— Ви дорого заплатите за ці слова, мадам.
Розділ 20
Графиня Ґленкірка не мала часу обмірковувати погрози короля. Вона була надто заклопотана. Королеву треба було якнайшвидше коронувати. Її вбрання для коронації з безліччю складних оздоб мало бути виготовлене лише в Шотландії. До того ж Анну треба було навчити, як поводитися на церемонії. На жаль, Анна Данська не славилась особливим розумом. Гарна, невинна, приваблива та великодушна, вона була ще й марнотратна, пустоголова, запальна й дурненька.
На щастя, Катріоні Леслі не бракувало терпіння, щоб намуштрувати королеву. До того ж графиня була досить мудра, щоб перетворити все це на гру так, щоб Анна не нудьгувала.
— Якби в мене була така вчителька, як ви, — сказала Катріоні юна королева, — може б, я більше цікавилася навчанням.
Кат засміялася.
— Дурниці, мадам. Вам мене не обдурити. Ви ж розумієте, що не лише матимете пречудовий вигляд на коронації, а й, знаючи добре свою роль, будете насправді пречудові. Ви зачаруєте ваших підданих.