Право на пиво
- Автор: Копил Віталій, Сандлер Юлія
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Джерела М
- ISBN: 966-7831-90-6
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Право на пиво». Краткое содержание книги:
Пам’ятайте тільки про одне: якщо навіть гарного пива надто багато — це погано. Тому п’ємо в міру! Де мій келих? Наливай!
Не секрет, що пиво є улюбленим напоєм фанів, тобто аматорів фантастики. І саме конкурс оповідань про пиво викликав широкий резонанс серед письменницької та читацької громадськості. Отже, відкоркуйте пляшечку «Оболоні» і починайте читати. Це чтиво пасує під пиво!
— Шукшин, Шукшин, досить! — перервав представлення директор технологічного відділу. — Поясніть, як ви це робите.
— А дуже легко! — намагаючись віддихатися після танцю, сказав менеджер. — Коли в банці стає менше п’ятдесяти відсотків умісту чи коли рідина віддаляється далі, ніж на метр, спрацьовує механізм переміщення в часі… Ну, і в просторі.
У залі зашепталися. Хтось пирснув.
— Докладніше про механізм, будь ласка.
— Ну, докладніше я сам не зрозумію, там креслення Кухіна додаються, якісь формули, — Олександр кивнув на товстеньку, завдяки тричі розкопійованому матеріалу всередині, папку. Мовляв, ознайомитесь на дозвіллі. — А моя справа маленька — пояснити комерційний принцип, — Олександр демонстративно відсьорбнув з банки.
І відразу голосно відхаркався, добре хоч, що плювки не досягли дорогого паласу.
— Вибачте, не той зразок.
Відкрив незаймано білу баночку з контейнера, демонструючи новий багаторазовий клапан.
— А навіщо це? — запитав директор з постачання.
— Потім поясню. Головне, що я зараз візьму та й вип’ю півбанки.
Погрозу в кілька ковтків Олександр, звичайно ж, виконав. Не без задоволення.
— Ну то й що? — поквапили його.
Олександр завовтузився зі смужкою спресованої вати. Коли йому все-таки вдалося дістати одну з пакета, він занурив її в почату банку і, витягнувши, показав, скільки там залишилося пива.
— Зовсім мало, — погодився директор з маркетингу, тоном виражаючи повагу до професійних здібностей менеджера — перевтілюватись у споживача.
— А тепер… — Олександр закрив клапан і за секунду відкрив знову. В отвір сковзнула, похитнувшись від сили Архімеда, нова ватяна смужка. — Дивіться скільки у банці пива зараз.
Смужка, що менеджер, немов пробу марсіанського ґрунту, тримав кінчиками пальців, майже повністю зафарбувалася в ясно-коричневий колір.
— Повна, — хором закричали директори.
— Так! Саме так! — підтвердив Олександр. — Коли я закрив клапан, складний, але дешевий у виробництві механізм віддав команду повернути випите мною пиво назад у банку.
— З організму? Зі шлунка?
— Із крові? — здивувався голова дегустаційної комісії.
— Ні, ви не зовсім розумієте… — Олександр тактовно прокашлявся. — Механізм змінює минуле. Причому змінює так, що пам’ятаємо ми саме попередній варіант. Уявіть собі… гм… коробку, в якій лежить п’ять яблук. Ми витягаємо одне, соковите, стигле… Кусаємо. З’їдаємо до недогризка. І недогризок теж з’їдаємо! Тягнемося за другим — і його з’їдаємо. Потім заглядаємо в коробку, а там, як і раніше лежить п’ятірка яблук. Тобто, чотири… Виходить так, що в той час, як ми гриземо друге яблуко, перше зникає з минулого до того, як ми його їли. Тобто, фізіологічно, з’їденого яблука в шлунку немає. Зате на рівні психіки ми пам’ятаємо смак яблука і характерну приємну важкість у шлунку.
Менеджер замовк, розуміючи, що намолов таку нісенітницю, якій позаздрив би тінейджер, який украв цю ідею з університету фізики. Олександр чекав на запитання типу «А чому Ейнштейн до такого не додумався?», але запитання надійшло зовсім іншого роду, що заздалегідь засвідчило успіх проекту «Двічі в одну ріку»:
— І ви думаєте, що такий винахід допоможе у просуванні на ринку пива?
— Безсумнівно! — вигукнув Олександр. — Для чого, по-вашому, люди п’ють пиво?
— Щоб напитися… — жартома сказав хтось.
— Напиваються горілкою, — парирував Олександр. — А пиво п’ють, бо у нього смак, і щоб розслабитися в компанії. Щоб приємно провести час. Проект «Двічі в одну ріку» дозволяє здійснити це без згубних наслідків для організму і без хворої голови над ранок. Точніше, з головою, але здоровою. Ви можете купити банку такого пива, пити його протягом двох годин, і фізично не випити більше ніж півлітри. Це просто чудово в дружній компанії! До того ж вирішується питання обсягу: організаторам пивних вечірок більше не доведеться тягати з собою літрові «торпеди». Ви п’єте пиво, що не закінчується, від якого не п’янієш і яке не обтяжує вас зайвими кілограмами. Елемент легкості. Цим ми убиваємо всіх зайців.
Олександр віддихався, сподіваючись на багатозначне мовчання чи на вибух оплесків. Але, схоже, таке буває тільки в голлівудських фільмах. У «Безодні» Камерона, наприклад…
— Але на ринку вже є безалкогольне пиво. Ми самі таке випускаємо…