Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
Для вдосконалення координаційної роботи належить мати у кожній гміні принаймні одну довірену особу, яка б стежила за виконанням доручень повітового керівника акції.
Принципово належить обирати по кандидату на гміну, але не керуватись цифрою, а вибирати насправді цінних, енергійних людей, які гарантують дієву працю. У виняткових випадках, визначених спеціальними умовами, можна вибирати по 2 кандидати на одну гміну.
Взагалі курс охоплює чоловіків, але, якщо знайдуться видатні особистості серед жінок, — можна як виняток запропонувати кандидаток.
Вік кандидатів від 24 до 40 років.
Якщо пани керівники наразі не будуть мати відповідну кількість кандидатів, то не треба висилати будького, а краще протягом року підшукати відповідних людей, яких можна буде перевчити на аналогічних курсах у наступному році.
Поіменні списки кандидатів належить подати у термін до 20 липня поточного року до Координаційного Комітету при ДОК II.
Поіменні списки кандидатів повинні бути впорядковані за рубриками: 1) порядковий номер; 2) прізвище, ім'я; 3) суспільне становище; 4) адреса; 5) на території якої гміни буде працювати; 6) залізнична станція, з якої приїздить. Програма курсу охоплює такі теми:
1. Польські проблеми на Волині.
2. Історія Волині.
3. Праця Координаційного Комітету на місцевості.
4. Стрілецький союз.
5. Союз резервістів.
6. Харцерство.
7. Орлята.
8. Стрільчик.
9. Союз сільської шляхти.
10. Польська шкільна матір.
11. Католицьке товариство молоді.
12. Жіночі організації.
13. Театри і народні хори.
14. Світлиці, освітні будинки, дитинці.
15. Бібліотеки і читацтво.
16. Союз осадників.
17. Архіви — види і способи пошуку.
18. Напівтабори і дитинці.
19. Ревіндикація віросповідання.
20. Табір національного об'єднання.
21. Організації меншин.
22. Опозиційні організації і антикомуністична акція.
Курс буде тривати 2 тижні. Поселення і харчування у таборі РВ у Вольці Профецькій — за кошти Координаційного Комітету, як і проїзд.
На доручення голови Координаційного Комітету Керівник підготовки референтури військової безпеки
/-/ СТ. КРОГУЛЬСЬКИЙ, майор дипломований
CAW3 DPІ у З13 у 3/2
Координаційний Комітет у Замдсті, 17.X. 1938р. Звіт з території гміни Нова Осада Замойського повіту
У серпні поточного року був підпалений у своїх будівлях у селі Горишів Польський підстароста цього села, якийсь Ян Момот православного віросповідання. Обставини підпалу такі: Момот був на посаді підстарости і під впливом довірених осіб, визначених для ревіндикаційної акції на території гміни, протягом тривалого часу виявляв бажання перейти у католицизм — у цьому напрямку не тільки визначився сам, а й одночасно розпочав пропагандистську акцію у всьому селі. Через те, що названий з огляду на свою посаду і взагалі завдяки добрій репутації, яку він мав у більшості мешканців села, почав визначально впливати, певні, ворожі цій акції, чинники постановили покарати його, підпаливши. Винного до цього часу не виявлено, але є серйозні припущення, що цей акт здійснив якийсь Гдак, мешканець села Горишів Польський. (…).
1. Зараз у гміні, після зруйнування церкви, нема жодної православної парафії, і населення з цим погодилось, вважаючи, що діяльність ревіндикаційного комітету є правомочною і ця акція підтримується адміністративними чинниками. Це розуміння було сильно підірване дозволом пана старости на відправлення на цвинтарі у Горишові Польському православного богослужіння дня 27 вересня 1938 року. Коли ця служба була оголошена, багато православних не вірили, вважаючи, що це певного роду провокація, і не прийшли на неї. Пізніше, після тієї події, ці православні жалкували, що не взяли участі у богослужінні, і пояснювали це іншим, що вони думали, що через акції більше православні богослужіння не провадитимуться. Це богослужіння відправив православний не з території повіту, а якийсь Лащук із села Чесьники.
2. Дозвіл на проведення богослужіння і факт його проведення дуже зіпсували діяльність комітету. Руське населення, спеціально агітоване, зауважило, що діяльність комітету не має тієї потужності, яку вони уявляли, і не підтримується адміністративно, тобто у даному випадку державною владою.
3. У всій гміні серед русинів поширена інформація, щоб не боялись поліції і злочинів проти держави, бо з політичних справ у Замості є у поліції начальник слідчого відділу, якийсь Дем'янюк Андрій, православний, який захищає їх у кожній справі. Ці відомості поширює котрийсь Василь Струк, відомий руський агітатор.