Історія польсько-українських конфліктів т.1

Виклад інформації пробоща православної парафії Войславиці Холмського повіту деканові Холмського округу священику А. Кісілю від 19 жовтня 1938 р.

22 липня зруйновано каплицю у Войславицях. Руйнувало 5 робітників, знятих з будівництва дороги, допомагав поліцейський, який відганяв людей і дітей. «Каплиця великої цінності не мала, але населення болісно відчувало руйнування як переслідування православної віри у відродженій Польщі. Православні відразу почали вороже ставитись до сусідів-католиків, чого до цього часу не спостерігалось, а одна православна жінка кілька разів вдарила у лице католика, який їй щось радісно-злостиво говорив на тему руйнування церкви. Переслідування православної віри кожен сприйняв зі стиснутими зубами, приховуючи в душі злостиву помсту проти руйнівників церкви. Поки що народ зганяє злість на дідах жебраках — католиках, яким нічого не дає і посилає до католицьких священиків та католицького населення».

Парафія Бердичі Холмського деканату, 5.Х.1938:

Килими, хустки і рушники робітники вкрали. Шафи забрала гміна, бібліотека спалена. Половину цегли з розібраної церкви у Гусинному, збудованої в 1911 році, віддано як оплату за роботу, другу половину забрала гміна. Додано фотографії — красива церква! У Смєжу закінчився ремонт, який робили з дозволу Люблінського воєводи, і тоді приїхали розбирати церкву Часто розбирали о 2–3 годині вночі за присутності війта, секретаря гміни, коменданта поліції і дільничних. «Розбирання здійснюються або з доручення представників влади, навіть з участю війська, або «невідомими особами», як правило, вночі, і в тих випадках винуватці розбирання, як правило, залишаються невідомими».