У черзі за святою водою

— Оh, you also have thatch cottages, — каже Падді із сильним ірландським акцентом. Мені здається, він навмисне підсилює його у своїй англійській мові, щоби продемонструвати його мені, якщо вже мова зайшла про національну специфіку. Ірландський акцент полягає в тому, що майже всі англійські звуки «т» і «с» вимовляються як «ш». Наприклад, слово also звучить в устах носія ірландського акценту не «олсоу», а «олшо». А thatch cottages — це будиночки, вкриті солом’яним дахом, себто стріхою. Кам’яні стіни ірландських традиційних сільських будиночків зовсім не такі, як в українських «біля­вих хаток», а покрівлі справді дуже схожі.

Але це щодо зовнішньої подібності. В Україні не раз доводилося чути невідомо ким упроваджений термін «ір­ландизація», вжитий стосовно української культури. Склад­но сказати, що таке «ірландизація України», це поняття ще не потрапило до енциклопедій. Певне, це, коли українську національну ідентичність не пов’язують з українською мовою. Коли українська мова ніяк не є мовою спілкування, вживається тільки в ритуально-пісен­ному контексті. До речі, ірландська мова в Ірландії не вживається навіть так. Ірландський наці­ональний гімн (дуже войовничий текст, написаний у роки ірландського повстання) співається по-англійськи. Є й кельтська версія, створена вже після англійської. Нею, буває, послуговуються лише на бездержавній Півночі.

— Раніше нас змушували вчити ірландську в школі, щоби ми могли принаймні прочитати декілька речень. Тепер навіть найзатятіші борці за кельтську мову починають розуміти, що вивчення мови, якою ніхто не користується, є лицемірством. В Ірландії тільки три відсотки населення розмовляють кельт­ською.

— У чому ж тоді полягає ваша національна ідентичність, якщо ви розмовляєте тою ж мовою, що й британці?

— Але ми розмовляємо нею значно краще! — вигукує Пад­ді. — Ірландці протягом століть уважалися людьми другого сорту сто­совно британців, нам треба було весь час доводити, що ми — не гірші! І це прагнення давало й дає непогані результати. Ми маємо чотирьох нобілевських лауреатів із літератури!

Абсолютно вірно. Ірландія дала світові чотирьох нобі­левських лауреатів. Єйтс, Шоу, Беккет, нині живий Шимас Гіні. Плюс Джеймс Джойс, який хоч нобілеянтом і не був, але став одним із трьох китів європейської літератури ХХ століття. Всі вони писали англійською, Беккет іще й французькою. Ірландською пишуть тільки маргінальні ав­тори, які розмовляють тою ж англійською. Декілька десятків фахівців з ірландської мови будуть у світі завжди, оскільки існують ірландські саги, які є видатними пам’ятками світової літератури. Як завжди будуть в академічних колах які-небудь шумерологи.